Дмитрий Дробин: Дюкую за коментар. Ваше "псевдо" свідчить про Вашу небайдужість до всього, що тут відбувається. Тільки завдяки таким читачам та авторам тут розчиняэться безлюддя.
Дмитрий Дробин: Вам би як Івану Франко філософсько-публіцистичні книжки писати. Цій майданчик для Вас дуже обмежений. Не та форма. До речі тим, хто любе багато читати, скидається на око, що глава Гітлера в "Майнкампфи" відтоворює (зідрана плагіатом) публіцістику Франка за Австрійський парламент.
Дмитрий Дробин: Радий Вашому відклику. Вдячний, що Ви не залишаєте осторонь мою творчість. Я теж читав Ваш "Борщ". Стовно мого вірша, то не у всіх рабів вистачає здорового глузду називати речі власними іменами. Але декого власна пиха надихає навішувати на інших ярлики "ненависти до українського". Цікаво, що дає право привласнювати лише собі патриотизм і "українськість"? З нетерплячестю чекаю на Вашу відповідь у літературній формі, а не тільки пусті гасла і лайку. З повагою, такий самий українець як і Ви у тій ж самій вишиванці і також голосно кричущій про Україну. Впевнений, що тільки разом ми зможемо зробити Україну квітучою, демократичною та читаючої не тільки мене державою
Дмитрий Дробин: Смерть не э знаком рівності. Смерть - це підсумок з новим початком і для померлих і для живих. Смерть - це вигадка для залякування атеістів, які, як правило, не знають а ні канонів релігії, а ні канонів законів термодинамики...
Дмитрий Дробин: В общем слон оправдываний пробежал и затоптал комара критики. А ведь могло быть как у перефразированного Пушкина: \"Вдруг откуда ни возмись маленький комарик. А в руке его горит критики фонарик...\"