Уляна Чернієнко: Побачила назву вірша - і усміхнулася) бо я теж в січні народилася.... Вітаю, пані Ганно, хай трішки із запізненням, та все ж краще пізно, ніж ніколи
26.01.2016 - 20:58
Дякую, Улянко. Не знаю, коли саме Ви народилися, але хочу подарувати Вам свого вірша "Гороскоп", хотілося би дізнатися, що Ви думаєте з цього приводу.
Люди, народжені в січні, -
Великі страдальці і вічні,
Вони не улюбленці долі,
Їх кредо життєве – воля.
Їх пізнання широкі,
Та часто в житті одинокі,
Бо їх розуміє не кожен,
Буденно жить теж не можуть.
Хоч віддають себе іншим,
Від тих мають фігу, не більше,
Такі вони є, Водолії,
Ці люди постійно в дії.
Люди і слова, і діла,
І душу цінують, і тіло.
Багатство для них – це є люди,
Їх завжди багато буде.
Вірність у дружбі й любові –
Ці риси у них показові.
Такі вони є – люди січня –
Це правда, а правда – вічна!
Спасибі за коментар.
Уляна Чернієнко: Пані Ганно, потужне слово Ваше, звернене до сердець небайдужих... і до тих, які досі вважають, що страшенна війна - то не їх проблема і простіше відмовчатися собі. Але тисячі небесних воїнів не пробачать нам збайдужіння! Як добре, що Ви поетично нагадуєте про імена, які вкарбовані вже в історію, а мають бути вкарбованими ще й у серце кожного українця!
16.01.2016 - 21:13
Улянко, щиро дякую Вам за такі теплі слова. Просто, я вчитель за професією, тому не можу не нагадати, не застерегти.
Уляна Чернієнко: Зупиняється стрілка на циферблаті моєї душі (наближається прекрасна мить) - зараз я читатиму свого улюбленого поета...). Щоби поринути в океан твоєї поезії з головою, я навіть серце заставляю битися тихіше, хоча воно пручається)))
Ой, Поете, що ти робиш з жіночими серцями?!!!
Зваб-лю-єш... так, зваблюєш неперевершено-чудовою лірикою.
Люблю твоє Слово, Майстре, безтямно...
14.01.2016 - 16:37
Аж забракло слів..Просто мовчки послухаю відлуння цього коментаря, як музики Моцарта) Дякую тобі