Руденко Олекса: Я фільм ще не дивився... читав про це років десять тому... могилу вбитих кобзарів (Харьківська обл.)думаю що сини раши тоді ще розвалили...
08.12.2014 - 15:57
Дуже раджу подивитись. А взагалі, так дивно, що не подивлюсь чи не прочитаю з нашої історії ( цей фільм, чи романи Шкляра ) - ніби все написано сьогодні, все повторюється - зрада, підкуп, притаманна нам довірливість... Коли ми вже навчимося на своїх помилках?! Дякую за відгук.
Руденко Олекса: Є такий шотландський поет Роберт Бернс, переклади тільки російською мовою, про кохання, дружбу, життя дуже влучно писав... є в нього жартівливі вірші. Сумні історії не лікують серця
Руденко Олекса: Колись розкажеш про камінь зі схилів палацу Аміна у Кабулі? і про митників за кавою
15.12.2014 - 23:54
Понад два місяці не міг авторизуватись на своєму акаунті. Нарешті, проблему усунуто. А про камінь історія для мене звичайна. Я трохи романтик. Найліпші сувеніри - це те, що є частиною місцевості, згадку про яку я бажаю зберегти. От і трапилися мені на терасах палацу кварцеві кристали. Один з них я виколупав, а після у Тбілісі хороша людина відшліфувала рівну сторону, на яку я переніс золотистою фарбою суру із Корану. Якби я був впевнений, то сказав би: зараз цей камінь лежить у серванті в Донецьку. Проте, не впевнений, що й сама квартира там ціла. Я ж тепер у Києві. А з собою сюди притяг, як найцінніше, книги, написані моїми друзями. Міг би взяти практичніші речі, та душа була би не на місці.
Руденко Олекса: Сподобалось... і захотілося подякувати за такі теплі рядки...
На війні під вий фугасу
Припадаю до землі,
Подарунки для Донбасу
Шлють вже зранку москалі.
Риють землю міни й Гради,
Тиснуть хлопців до землі…
Не втечете звідси гади,
Не сховаєтесь в Кремлі!
На сафарі постріляти
Приїздять до нас “брати”,
Але нас не подолати
Тим, хто хоче смерть знайти.
18.11.2014 - 15:51
Дякую, Олекса, за таку чудову відповідь і приємний відгук. Щасти Вам!