Любов Вишневецька: Моя, Джаннеточко!!!!!!!!!!
СТІЛЬКИ НІЖНОСТІ!!!!!!!!!!! До сліз..........
Насипала зірочок в душу........ Освітила серденько.........
Та зігріла.......... Своїм теплом.
Моя Золотесенька........ Дуже дякую!!!!!!!!!!
Та дякую, що мене не забуваєш.........
Люблю тебе!!!!!!!!!!! Люблю, як Рідну Сестричку!!!!!!!!!!!!
Обнімаю, Радість моя!!!!!!!!!!!!!
Любов Вишневецька: Ох, моя Зіронько!!!!!!!!!!!! Моє миле Серденько............
Дуже дякую та ніжно обнімаю..........
Це ж тепер зовсім не засну (хоч вже скоро ранок).........
Тепла бажаю моїй Подрузі і Великого Щастя!!!!!!!!!!
Нехай здійснюються всі-всі Мрії!!!!!!!!!
Колись буду щаслива, бо обніму тебе не віртуально.........
Любов Вишневецька: Хочу, чтоб осени поздней слезы
Не отражались в моих глазах.
Володя, думаю, что Вам многие птицы подарили свое перо, вот Вы и пишете ими шедевры.......
(Пусть Вас не коснется всякий ужас, происходящий в Одессе!!!!!!!! Новости не радуют. )
24.03.2015 - 07:22
спасибо, Люба, за добрые слова. последнее время пишу в основном на компе, на нем удобнее, не надо черкать, и все же рукописная строка звучит как-то по другому...или это просто так кажется...что до событий, то с такой властью хорошего ждать не приходится, ворам лишь бы воровать не мешали, остальное их похоже не волнует, увы.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
дякую за підтримку 
