Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокольник: Берегами реки Смородины. Поэма - ВІРШ
logo
Сокольник: Берегами реки Смородины. Поэма - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Берегами реки Смородины. Поэма

Сокольник :: Берегами реки Смородины. Поэма 
Примечание. Поэма написана в соавторстве с поэтессой Ириной Левобережной.
 В ней частично использованы прежние наработки, частично- новые, объединенные в теме. Авторы сознательно не указывают, кто из них является автором какой-либо части поэмы. Предоставляем право догадаться об этом уважаемому читателю.

 ***
 САКРАЛЬНОЕ

 Прийти к познанью, отряхнув былого прах,
 Дано избраннику, что женщиной рожден...
 ...жива в нас память и о прочих временах,
 О временах... когда и не было времен...

 Где Лада с Марой - потаенная борьба -
 Ведя беседу, мирно шли в руке рука,
 Где Навью вскормлены всходящие хлеба,
 А Явь их солнцем осеняла свысока...

 Кто жил по Прави, был Сварогом посвящен
 В грядущий век... Отобразившись в нем...
 Мир изменился... Или (может )- изменен?..
 К добру иль худу?.. Только познаЁм...

 ***
 ИСТОРИЯ РОДА

 По колосварге огненними рунами,
 Всевышний Род явил нам Божий дар.
 Там Белобог и Чернобог перунятся,
 Сжимая мир, как камень Алатарь.
 Всё видимо-невидимое, сУщее,
 Во Сварге от Сварога рождено
 И Морока – обратный лик несущего,
 Как день и ночь. Без света – не темно.
 Живём мы в Яви по законам Прави,
 А Навь нам дарит забытьё, и сны,
 И так – от Рода к Роду, по спирали,
 Триглав Всемирья постигаем мы:
 Творенье, Сохраненье, Разрушение,
 И длится жизнь, покуда нить тонкА.
 А после нас, по божьему велению,
 Зовёт к себе Смородина-река.
      Калинов мост*, что ариями пройдено,
      Веленьем рода – ведами в сердцах.
      Там испокон веков – река Смородина**,
      Течёт,  но без истока, и конца.

 ***
 МОРОК

  В темных плесах озер отразились огни...
  Это мир зазеркалья. В него загляни,
  И увидишь, как вспять время тихо плывет.
  Все реально, как в жизни. Но наоборот.

  В этом мире отрада для тех, кто мечтал
  Возвратиться к истокам начала-начал,
  И для падших, вперед не осиливших путь,
  Кто мечтает в былое весь мир развернуть.

  Этот мир на виду. Он реален. Почти.
  Он таится в пруду, как написанный стих,
  Что до лучших времен пропылится в столе.
  Это МОРОК, следящий за всем на земле.

 ***
 ВУРДАЛАКУ

 Ты пришёл.
 С переводом времени...
 Тихий звон, будто хруст стекла...
 Мягкой поступью вдруг из темени...
 Погоди! Я тебя ждалА!
 Под луной завыванья слушала,
 Враз дыхание затаив...
 Мы во снах прикасались душами...
 Был во мне ты... Всегда моим.
 Ты неистовой страстью дикою
 И оскалом в лицо дышал.
 Я по скалам - как кошка прыгаю
 За тобой! Перейди на шаг!
 Не прошу тебя о смирении!
 Вырываюсь с своих орбит!
 Одного мы с тобой роду-племени!
 Пламя страсти во мне рычит,
 Кровь вскипает, тобой разбужена!
 Исходила я Явь, и Навь,
 В твоей воле я, мой ты суженый!
 Будь моим, или гнев направь -
 Загони, растерзай, и выкини,
 Что дерзнула сказать, любя!
 Или буду Лупой при Ульфрике,
 Или не жить мне уж - без тебя!

 ***
 УПЫРИ

 Да. Я таков. Мы таковы.
 Мы пили вар Разрыв-травы.
 Да. Мы на капище в ночи
 Нарушим Правь-закон. Молчи!
 Молчи и слушай этот зов.
 Он проникает в нашу кровь,
 И выпивает изнутри.
 Мы - Темный Мир. Мы - УПЫРИ.
 Но как же сладок миг, когда
 В моих руках прошепчешь "да..."
 Приди! Себя мне подари!
 Все это - МНЕ! Мы - УПЫРИ!!!

 ***
 У ОМУТА

 А у омута легче дышится…
 И шелкОва вокруг трава…
 Где ты, Лель? Но давно не слышишь ты.
 Эхо кануло в кружева
 Этих струй, что сейчас тишайшие…
 …Ты готова меня принять?
 Ты, вода моя, стылым бархатом
 От потери укрой меня…
 Тело белое – зря горело ты,
 Он в глаза мне сказал «прости»…
 Боль сердечную бесконечную
 Что крапивою жжёт в горсти,
 Опущу я на дно песчаное,
 Обрету наконец покой…
 Ты в душе саднишь раной рваною,
 Встречей мечешься роковой…
 Но довольно. Шагаю… смело я
 В руки… горькой своей… судьбе…
 Ноги стройные… груди белые…
 И последний мой вздох - тебе…
 …Не бывает …былых возлюбленных…
 …Не бывать …надо мной венца…
 …Помолись… о душе… загубленной…
 …Что… с тобой… была… до конца…

 ***
 РУСАЛКА

 Русалки белесые косы...
 Она позабыла совсем
 За что ее Лелюшко бросил,
 За что?.. Или, может, - зачем?...
 И НОВУЮ ЖИЗНЬ обретая,
 Мир Мары, повернутый вспять,
 Полюбит порою, нагая,
 Парней и девчонок пугать,
 В купальские ясные ночи
 В извечном кругу временном...
 Так что же ты, Лелюшко, хочешь?..
 Вернуться? Но это- ПОТОМ...
 Когда переступишь порог...
 И примет тебя Чернобог...
 И тенью мелькнешь у реки...
 Ах, омуты!... Как глубоки...

 ***
 БЕЗУТЕШНОСТЬ

 У Смородины у реки
 Не цветут цветы васильки…
 Тут зловонье, огонь и смрад.
 Не идти? Повернуть назад?
 Потерял по пути свирель…
 Я – мертвец почти, а не Лель…
 Безутешно брожу весь день,
 А за мною – от Нави тень…
 А за мною – моя вина…
 Боли тянется пелена…
 Прошлой ночью – Недоли знак,
 Там, где омут - всплыла она…
 Мост Калинов… мой переход…
 Там Морена за кривду ждёт…
 Свет теряю… нет больше сил…
 Ах, зачем я её сгубил?

 ***
 НОЧЬ ЛЮБВИ В ПОЛЕ

 Эта дивная ночь так тревожно-сладка...
 Несозревшая рожь шелестит у виска...
 Мы с тобою лежим да на грешной земле,
 И любовь нам двоим дарят звезды во мгле...

 Было таинство дня, и вечерний закат...
 И безумство огня, словно пламенный ад...
 Охладила порыв вездесущая мгла....
 Ты коснулась меня... Словно в душу вошла...

 Мы нагие лежим да на поле ржаном...
 Я в тебе недвижим... И движим... А потом
 За разрывом-травой потянулась рука,
 И дрожит свет ночной, словно жилка виска…

 ***
 НА ЗАКАТЕ

 На закате за лунной дорожкою
 Поплывём мы на край земли.
 Так хочу я пушистою кошкою 
 Потереться о руки твои...

 Эти сильные, в родинок крапинки
 С еле вИдными нитями вен.
 И губами янтарные капельки
 Осторожно собрать с колен...

 Этот остров - он наш, с осОкою.
 Ты прошепчешь: "Ко мне иди..."
 И мои пшеничные локоны
 Защекочутся по груди...

 Переливами смеха счастливого
 Разольётся по телу дрожь!
 И в безмолвную тишь осинника
 На руках ты меня унесёшь!

 Где трава высока измятая,
 Поцелуи легки, как пух...
 Твои волосы пахнут мятою,
 И уже горячо от рук...

 Только шепот: "Не оставляй меня..."
 И счастливый твой смех в глазах...
 Только выдохи, и касания
 И черёмуха в волосах...

 ***
 ГОДЫ СПУСТЯ

 Я здесь одна.
 Иного мира странница.
 Река меж нами – ширь и глубина.
 Виновница? Любовница? Избранница?
 А между нами – пламя, и война.
 Сквозь дым не вижу облика зовущего.
 Сквозь слёзы я не вижу ничего…
 Прошедшего, грядущего и сущего
 Не надо. Жду его лишь одного.
 Какое пламя жжёт тебя, мой сУженый?
 Какие бури на чело легли?
 Всегда с тобой мы прикасались дУшами…
 Зачем мы эту нить не сберегли?

 ***
 ПО ТУ СТОРОНУ МОСТА…

 Не сберегли...
 А может - не сберЕжено...
 Не вышло вновь... Не впрок... Не в нас вина...
 Причудливо вплетается в мереживо
 И рвётся нить, что нам судьбой дана…
 И где я пал - вовек тебе неведомо.
 В пылу боев, в восстания огне,
 И эта нить - не нить пути победного.
 Не довела она тебя ко мне...

 ***
 МАТЕРИНСКАЯ МОЛИТВА

 Сыночек…
 Я опять молилась пламенно…
 Тебе я узелочек собралА.
 Как передать? Чиновники все кАменны…
 За всех молюсь опять, не помня зла.
 О, как ты там? Не холодно? Не голодно?
 Так редко удаётся позвонить…
 Я жду вестей, но снова морят голодом
 Бездействия. Сжигая жизни нить.
 Опять стреляли. На колени падаю
 Пред Богом, и неистово молюсь.
 Сыночек, ты поспал чуток? Не раненый?
 Моя любовь с тобою будет пусть!

 ***
 ЗВОНОК ОТТУДА

 Здравствуй, мама!..
 ......    ......   ......    ......   .....
 В окопе холодном сидели...
 А по небу крылатые девы летели...
 Нет, не с пьяну, не с голоду...
 Это - войнЫ
 В небесах отражаются
 Вещие сны...
 Мы отходим... И многих из нас уже нет...
 Этот свет, или тот...  Двуединственный свет...
 Молот Тора вручен...  Он тяжел...  Ничего...
 Мы еще не постигли всей силы его...
 Холод, холод... Пустое... Он лишь разогреет
 Кровь потомков-наследников Гипербореев.
 Мы дойдем. Мы вернемся. Мы - светоч во мгле.
 Мы, как Боги, извечны на нашей земле.
 .......      .......      .......     .......
 А последний мобильный звонок был таков -
 "Здравствуй, мама! Я скоро вернусь! Я здоров..."

 ***
 ЭПИЛОГ

 Утомленных путников шаг
 В даль грядущего поступь мерит.
 И река протекает в веках.
 И воздастся нам всем по Вере.
 Из миров-веков волчья сыть
 Зовом крови крепит породу...
 Это Макошь сплетает нить -
 Из былых в грядущие годы.
 Стебельком полевой травы
 Навь венчает нас светлой Явью...
 Передали седые Волхвы
 Православие - Православию. 


© Copyright: Серго Сокольник, 2015
 Свидетельство о публикации №115032801248

ID:  569927
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 28.03.2015 03:21:50
© дата внесення змiн: 25.05.2015 00:45:27
автор: Сокольник

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталя Данилюк, Ірина Лівобережна, Богданочка, уляна задарма, Ниро Вульф, norma Ardeko
Прочитаний усіма відвідувачами (1383)
В тому числі авторами сайту (34) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

Любов Вишневецька, 02.04.2015 - 17:51
КЛАССНО!!!!!!!!!!! ПРОСТО, НА ОДНОЙ ВОЛНЕ........ girl_sigh tender
Радуюсь бесконечно!!!!!!!!!!! МОЛОДЦЫ.........
32 32 32 32 32 32 32 heart heart
flo11 flo11 flo11 flo11 flo11 flo11 flo11
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонька! Для Вас прежде всего и писалось, поверьте hi heart 45 flo12
 
kostyanika, 30.03.2015 - 10:49
Какие вы молоды! Конечно, угадывается, где чья рука писалаsmile))Волшебно-красиво! 12 clap
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, Вы имеете тонкий Вкус... 31 give_rose
 
Любов Ігнатова, 29.03.2015 - 19:09
обом авторам моє щире "Браво! "
Молодчини!
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любо. Вам- також- БРАВО! Люблю Ваше. Воно- РОЗУМНЕ biggrin 16
 
Ниро Вульф, 29.03.2015 - 14:52
переплетение чувств! give_rose give_rose give_rose 12 12 12 12
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, тут единая нить судеб... И- чувств... 16 give_rose
 
Богданочка, 29.03.2015 - 12:42
Це просто прекрасно! Не знаю, чи знайдуться слова, щоб передати мій захват! Вірші, щр наповнені і коханням, і розлукою, і містикою, і красою... Барвисто, емоційно, досконало... Знімаю капелюха перед такими поетами, як Ви і Ірина hi love flo12
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко... Ми з Вами ще створимо щось у вільній темі, так? Сприйміть як запрошення give_rose
 
Наталя Данилюк, 29.03.2015 - 12:23
Вагома робота! 12 Поема овіяна язичницькою давниною, містикою, древніми духами і таємницями... Вгадується, де Ваш почерк, а де Іринин. Молодці! 12 19 22 give_rose
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дчкую за високу оцінку... flo12 flo12 flo12
 
леся квіт, 28.03.2015 - 23:11
clap 12 12 12 12 12 flo36 clap
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
hi flo12
 
Крилата (Любов Пікас), 28.03.2015 - 09:32
Пишіть продовження. smile give_rose give_rose give_rose heart heart
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нельзя. Тема раскрыта вполне и именно так, как было задумано. А писать стихи я и не думаю бросать. Ирина тоже... Спросите у нее biggrin give_rose
 
Ірина Лівобережна, 28.03.2015 - 09:15
Как я рада, что ЭТО случилось!
Как мне кажется - ПОЛУЧИЛОСЬ!
Этой ночью... при сфер движении
Знаешь... снилось мне... ПРОДОЛЖЕНИЕ!!!
wink tongue 16 friends
Без улыбки, и без кавычек,
Всё же стОит за это выпить!
heart
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да. Все, что задумано- получилось. Спасибо, Ирэн. flo12
 
уляна задарма, 28.03.2015 - 03:34
...красиво,сказочно,волшебно,странно,удивительно... 12 понравилось
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я ЗНАЛ, что Вам она понравится. Вам- ДА. give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Синонім до слова:  аврора
Enol: - світлограй - це максимум для моєї фантазії
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація У країні мобілізація – перевірка на патріотизм, єдність, мужність, колективізм, непідробність та силу коду нашої нації.
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - лебедина пісня, перехрестя (осені та зими), рубікон
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Мобілізація
Маргіз: - Мобілізація - солдатозбиралізація
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Бабине літо - пізня осінь, пізнє кохання, зимова вишня, місячна соната, ще не останній танок, жіноче соло, жіночі спогади, вік не має значення, спогади про молодість, відшуміло, відцвіло
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - правдивий, її половинний, не для загалу, терплячий, не перекоти-поле, неперелітний, незальотний
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Вичитка - робота над помилками
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Світла, чиста душею та помислами
Синонім до слова:  Мобілізація
Master-capt: - Призив. Рекрут. Рекрутизація. Доукомплект. Резервокомплектація. Резервіровання. Оповіщення. Обороноздатність. Оборономіцність. Оборонозахист. Вистій. Вишкіл. Противостояння.
Синонім до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: - І тут нема фантазії у поетів поки, чи бажання, чи думки)) :42:
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Наталя Хаммоуда: - Файна, красна, ладна, привале́бна,гожа...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Церата
Наталя Хаммоуда: - Клейонка, вощанка, циру́тка, (стеленка і плінка) -- казала моя баба. Не знаю, звідки походження.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Svetoviya: - Ловкенька, так говорила моя прабабця 1909р.н. Черкащина.
Синонім до слова:  Церата
@NN@: - церата- цератка(скатерка) не скатертина, бо то ткана льняна чи бавовняна, оздоблена шитвом чи стрічками, святкова...
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олександр Холденко: - Ловка , це вправна , я також з чернігівщини
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Вірний
Ніна Колодяжна: - Баннолистий, невід'ємний, прилипкий, невідчіплюваний, завждипоручний, прирослий
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
епіграми з рогами: - ловка (Чернігівщина, Сумщина, Полтавщина)
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie