НАСТУРЦІЯ: Дякуючи Вам, прочитала біографію Леоніда Тереховича і зрозуміла, як ми ще багато не знаємо про наших поетів - мучеників, які свідомо йшли на смерть, відстоваючи наше право на свободу і незалежність! Дякую Вам! Нам треба свідомо ставати на муку,
порвать по живому, щоб вийти з пітьми...
Лише б не забути святої науки —
в нелюдських умовах зостатись людьми.
НАСТУРЦІЯ: Дуже патріотично і поетично! Коли помру — це буде скоро, —
хай пам’ять в забуття не лине…
Можливо, хтось нап’ється з горя,
а хтось, можливо, смачно сплюне…
Чи пам’ятку якусь поставлять,
чи потанцюють на могилі, —
нехай знеславлять чи ославлять
ненависні мої та милі…
Чи викличу сльозу дівочу,
чи матюкне ровесник гидко, —
по смерті одного лиш хочу:
аби не позабули швидко
Леонід Терехович, 27 липня 1992 року[1>- за декілька днів до смерті...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Щиро дякую за підтримку!