Гучномовець Київський: Мені сподобалос. Бажаю Вам все ж знайти те що так шукаєте. Ми самі творимо власне життя. Успіхів. Оцінити чомусь невиходить. ТОму візульний плюсик від мене.
14.02.2014 - 22:46
Дякую. Я дуже не люблю балів і оцінок там, де говорить серце. Пробачте за відвертість і, можливо, пафосність, але так і є. Іще раз дякую.
Гучномовець Київський: Було б ритмічніше та мелодійніше (моя думка) при заміні слів "роняли" та "прорубів".
Стосовно кінноти. Слово "лати" більше підходить до захисту лицарів, а от кіннота РП використовувала панцерки нагрудні та нарукавні.
14.02.2014 - 17:41
Крилаті гусари (кіннота) 100% мали неповні лати. Але які насправді роди військ брали участь у тому бою біля монастиря під Вінницею та потонули у Південному Бузі (березень 1651 р.), ручатися не берусь. За джерелами потопельців називають крилаті гусари (вікіпедія), гусари або кіннота. До того ж ПРОРУБ, у, чол. 1. Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми; ополонка. Лисиця в прорубі впіймала велику щуку (Три золоті слова, 1968, 232); Біля прорубів гурт бабів шмаття пере (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 383). РОНИТИ, роню, рониш і рідко РОНЯТИ, яю, яєш, недок., перех. 1. Позбуватися чого-небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.). Задумана береза над яром посумніла і, мов золоті сльози, без вітру ронить додолу свої пожовклі листочки (Іван Франко, VI, 1951, 14 Ще місяць тому веселі, як саме сонце, соняшники тепер позгинали старечі підсушені стебла й.. роняли потроху на землю тверді зернята (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, Прийшла рокована: поет Безмовно ронить пістолет, Кладе собі на груди руку І падає (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 155). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Гучномовець Київський: Ой, щось мені підказує пані Катерина що такі вірші пишуть не просто друзям
13.02.2014 - 23:19
не дуже правильно Вам щось підказує то дійсно було для подруги написано, яка так щиро підтримує мене і завжди поряд. від її очей сум знімає . є такі люди
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Ще місяць тому веселі, як саме сонце, соняшники тепер позгинали старечі підсушені стебла й.. роняли потроху на землю тверді зернята (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, Прийшла рокована: поет Безмовно ронить пістолет, Кладе собі на груди руку І падає (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 155). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
то дійсно було для подруги написано, яка так щиро підтримує мене і завжди поряд. від її очей сум знімає 
за патріотизм.
