І сміх і гріх .Давно уже не двадцять,
А закохалась наче перший раз.
І наче вперше розквітають вишні,
Й нікого більш немає окрім нас.
І цілий світ спинився і чекає,
Щоб не злякати наші почуття
І хай там що, та я тебе кохаю-
Ти промінь, що заглянув ужиття.
Чи дощ, чи сніг,холодні заметілі
І навіть хай туман застелить світ,
А у душі троянди,хоч й спізнілі,
А у душі бузок п"янкий розквіт.
Що коїться - словами не сказати.
Як далі жити? Жити і усе...
А кожну мить з тобою- цінувати
Нехай весна спізніла ще цвіте.
30. 03. 13
