Під ніжну колискову мами,
Під шелест вітру й пісню журавлину,
Під тихий вальс дощу і запах м"яти-
Зламав у полі хтось мою калину.
Тоді заплакав дощ Й затихла пісня
І лиш верба сплітала довгі коси,
А у калини- у красуні поля
Перлинками котились болі сльози.
Уранці вийшло сонце із-за хмари,
Поблискували росяні тополі.
Над степом літо бабине спліталось-
одна калина не раділа долі.
31. 08. 96