Пронизуй всю душу мені" "Занадто багато залишилось вчора
Занадто багато мене
Свідомість страшна і отруйна потвора
Все те,що було,не пройде" так,наша пам'ять то,мабуть,найважче...спогади в серці залишаються на все життя
Вони мій поводир
В коридорах спогадів,
На вокзалах минулого." " Б’ють по очах,
Стьобають жмутом світла
Спогади."..."Дайте мені адресу притулку, де не буде твоїх очей!"...ех!яке ж це мені знайоме відчуття,відчуття полону його очей "Звільніть мене від … тебе!
Звільнюсь чи я від себе?..
Кава на ніч.
На ніч схожа…
Тривожить…" Вкотре переконуюсь,що Ви-чаклунка Як же точно Ви зуміли передати всі переживання спогадів,навіяних ароматом кави і "кавовим присмаком ночі" П'янію від віртуозності Ваших заклинань
14.03.2012 - 07:36
ой, на цих схвальних словах зашарілася і почуваюся справжнім митцем... Щиро вдчяна!!!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дуже подобається ваш стиль,вважаю,що мені пощастило познайомитися з вашою творчістю 
Ви як завжди-неперевершена 
і така ж вибухово-шалена,як і Ваша весняна поезія 
Ваша любов до краси природи розквітає поетичними диво-квітами 
А я, розпишався, мов мак від Вашого коменту!!! 
Дуже, дуже дякую за крила натхнення!!! 
Спасибі за добрі слова!!! 
бо ж від такого емоційного диво-вибуху неодмінно прокинуться всі поети 
"Звільніть мене від … тебе!
Вкотре переконуюсь,що Ви-чаклунка 