А я сьогодні дістала декоративну свічку, ароматні китайські палички, червону серветку, пару бенгальських вогнів, що залишились після Нового року, коробку цукерок і звичайно мандарини.
Святкую!
Ліоліна: Люди, які занадто прискіпливо до себе ставляться, завжди будуть себе картати за те хоча б, що не все сталося, як гадалося.
Проте, як згадати, стільки світлого і доброго дарувало нам життя? Хоча і не часто...
30.01.2014 - 17:47
Чомусь прискіпливими, як правило, стаємо із роками.
Ліоліна: Пусть он не приходил, но все-таки - счастье, что есть кому прийти на помощь, когда нам трудно.
И прекрасно, что, пережив ад, мы все равно ждем весну.
Замечательно, Ира
30.01.2014 - 17:13
Боже, как же вы правы! Как хорошо, когда ты в этом мире - не одна! И знаешь, что за стенами больницы тебя кто-то ждёт! И как прекрасно, когда наши надежды оправдываются!
Уже всё хорошо, правда! Просто я немного температурила, и всплыли старые обиды...
Так что - всё равно ждём весну! Спасибо за поддержку!
Ліоліна: Розцвіте моя країна, Як весною щастя первоцвіт. Я горджусь, що українець, І кричу про це на цілий світ.
Чудово, браво. У нас - мудрий народ, все у нас буде добре.
Ліоліна: Мабуть, багатьом доведеться залишити. Шириться розкол суспільства. Краще знайти шляхи примирення. Та це - думка жінки, яка хоче забезпечення миру мирним шляхом.
Як і Ви - пропонуєте мир. Гарний твір, зі зболілої душі.
30.01.2014 - 20:05
Розумію Вашу стурбованність! Та "багатьом доведеться залишити" тоді, коли революція провалиться: репресії і масова еміграція! На цей раз уже політична, причому вбільшій своїйй масі молодих, політично і національно зрілих! Тому РАЗОМ - ДО ПЕРЕМОГИ! Відтак не залишамо патріотів наодинці... І ситуацію ми втримаємо! Знаєте ж, що вирішення проблеми тут просте!
Ліоліна: А можно и зимой. Даже нужно. Для сугреву хотя бы
Знаешь, Оля, прочтешь иной стих и думаешь - а ведь это - мое, наверное, если бы получилось, о том же написала. И в этом, наверное, и есть смысл хороших стихов.
30.01.2014 - 16:16
надо же, вот только что на твой коммент под("Мне б в тебя уткнуться...") дала аналогичный ответ. Что тут еще скажешь?
Спасибо, дорогая. Приятственно
Ліоліна: Трудись, душа, чтобы не лень
наполнить смыслом каждый день.
Чтоб не казалась бы пустой
жизнь трудная. И чтоб домой
мне возвращаться каждый раз
уверенной - всегда есть шанс.
Хорошая тема, Олечка. Опустишь руки - считай - пропало
Успехов во всем!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Взаимно - успехов!
мудрые слова, Таисия! 
