Ksiufka: Як завжди - нарешті) Знаєте, вірш, написаний вами, навіть на таку серйозну, сумну, болючу, але філософську тему, приносить велике задоволення від прочитання. Я поповню список тих, хто насправді дуже радий новому тексту від Flexis)
Ksiufka: Треба сказати, що видалення аккаунта Занга принесло йому, здається, ще тільки більшу популярність))) Так що мета, яку переслідували його недруги, якось і не реалізувалась) Особисто ж я не відношу себе ні до друзів цього користувача і автора, ні до тих, кому принесли користь його поради. По правді, мені загалом байдуже до нього. АЛЕ на сайті справді купа, даруйте, відверто недолугих творів. Їх же ніхто не видаляє. На сайті купа і паскудних коментарів, які теж живуть собі спокійно. Висновок: нащо видаляти користувача, який комусь не подобається? Ну, не подобається - так не спілкуйтеся з ним. Це ж так просто. Що за дитячий садок? Натомість - будемо відвертими - значно приємніше читати необ\'єктивні коментарі своїх колег, аби тільки вони були гарнюсінькими...
Ksiufka: Я теж належу до клубу тих, хто чекав на ваш новий вірш. Це - як ковток свіжого повітря, ковток чогось нового, але водночас точно знаєш, що воно буде неперевершеним і в певному розумінні класичним - у власному неповторному стилі автора. Дуже і дуже рада знову вас читати.
Ksiufka: Дуже приємно мені, що зайшла і прочитала такий вірш. Ніби й простий, але все так влучно і так душевно!.. Дуже приємно читати і перейматися ним.
Ksiufka: На те вони лишень твої хрести... І справді, як так стається завжди? От ніби і не самотній у цьому житті, а бувають моменти, що все одно лишаєшся один-на-один зі своїми...хрестами. І головне, що ніхто не допоможе, доки цей момент не мине... Чудова філософська лірика, зачепило мене.
08.05.2016 - 17:10
Цілком згідна з Вами.
В найважчі моменти свого життя - ми самотні. Є той запас терпінь, які мусиш винести один. І навіть найбільш близькі люди часто-густо не розуміють, не бачать глибину наших внутрішніх переживань і болів.
Дякую, що завітали.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
ДЯКУЮ!
Большое спасибо)
