Піднялись вихори лихії..
...петлі товсті і незворушні.
Прив"язані в саду веснянім до товстої, товстої грушки ( збереження ритму цієї строфи і попередніх строф).
І вирок винесли кати,
Шпурнули бочки з-під води.
Під грушкою вдова стояла,
Ридала, світ весь проклинала,
Бо втратила...
Одним і другим - обома.
Була це ранняя весна.
Вибачте, Ганно, це тільки моя думка, Ви можете не погоджуватись.
19.09.2012 - 12:16
я вам дякую дуже....зауваження виправлю обовязково...просто це перший мій вірш,про те що вразило...нестала я його переробляти...адже йому вже понад 15 років.