Крошка Маргарет: Спасибо но, увы, с просмотром вашего видео есть некоторые затруднения... лучше бы переместить его на другой сайт, скажем, на youtube, и тогда его смогут просмотреть все пользователи
Крошка Маргарет: Даже если он написан за 15 минут, то это потому, что он написан на свежих эмоциях и с душой)) Не всегда нужно стараться отшлифовывать до идеала. Потому что тогда теряется то ощущение эмоции в ваших строках. Но, в целом, дело ваше, разумеется А намеки делайте обязательно, дорогая моя! Ведь это Ваша жизнь и только вы можете изменить ее.
Крошка Маргарет: Это было ооочень нежно и красиво. Я это вам скажу и как читатель, и как поэт. Строки гораздо длиннее привычного, но читаются на одном дыхании. Мне понравилось.
А от себя я хочу дать вам совет: если этот взгляд действительно для вас так важен, не бойтесь сделать первый шаг на встречу совместному счастью. Чтобы потом не жалеть всю жизнь, что его "дотик залишиться у голові лише бажанням". Главное не бойтесь сказать или хотя бы намекнуть. Это я вам говорю исходя из личного опыта.
Крошка Маргарет: Мені близька тема вашого віршу. Справді, таке враження, що дні пролітають зі швидкістю гортання сторінок. Головне, щоб наші дні не були одноманітними, шаблонними. Бо тоді \"гортати сторінки\" стає вже не так цікаво. Було б добре, аби кожна \"сторінка\" була натхненною, сповненою позитивних емоцій та вражень від життя.
Крошка Маргарет: Жоден вірш не бездоганний. Але що до цього, я можу сказати, що він дуже навіть змістовний, легко читається і головне, написаний з душею. Що не можу сказати про вашу творчість. Хочу донести до вас, якщо вам не сподобався якийсь твір, зовсім не обов\"язково нав\"язувати автору свої корективи.
Крошка Маргарет: Очень грустно, что есть на свете такие \"мамы\". К сожалению, люди, которые способные совершать такие поступки, не станут читать такие стихи. А даже если прочитают, вряд ли они их растрогают. Если плач родного ребенка не смог затронуть их, то стих и подавно.
Крошка Маргарет: Початок такий мрійливий та ніжний... а останні 4 рядки зовсім пригнічують... чи, може, засмучують. Двояке враження. Ніби то й сподобався вірш вцілому. Але осад який неприємний залишає.