Тетяна Весняна: Загорить і зажевріє
В серці іскра жару.
Зійде сніг і літом
Коля знайде пару.
Колю, Ви мене надихаєте, я давно нічого не писала, навіть з такою безглуздою римою. Вибачте! Та справді бажаю Вам нарешті знайти щастя з іншою людиною!
26.03.2013 - 15:53
.... жду з нетерпінням літа, може й справді запалиться іскра
Дуже дякую Вам за чудовий настрій і такі прекрасні стрічки
Тетяна Весняна: Головне душа, я згідна. Пишіть, як Вам подобається. Нічого не маю проти. Та приємніше читати, коли не хочеться взяти у руки червону ручку. Вибачте ще раз.
Я не та, що колись...
Захлиналась від болю і зради,
Що картала себе
За неправильно зроблений крок,
Що боялась завжди
Невгамовно-нестерпного спаду,
Та годі! Сьогодні ж лечу до зірок!
Я боялась себе,
І того, що в мені вирувало.
Навіть крок був страшний,
Наче вів мене він на смерть
(а до смерті рукою подати бувало),
Та спасала мене земна твердь.
Я давно вже не та...
Я в собі... Я себе збунтувала!
Вже такою не буду, як бУла колись!
Я сильнішою стала!
Вже рідною кличу небесную вись.
Вибачте за самодіяльність. Вбила всю самобутність Вашого віршу. Але мені здається, так звучить чіткіше. Просто зараз часу немає правити далі. Як захочете, зможете видалити цей коментар, або взяти до уваги.
25.03.2013 - 17:27
ви його бачите таким чином,щож я не можу критикувати,в кожного своє бачення,я що відчувала те і писала
Тетяна Весняна: Вибичте, але були б Ви другою Лесею Українкою, то, можливо, здобули б право на авторське бачення. Але у школі вчилися усі, і правила писані для всіх (навіть для наших політиків). І не кажіть, що вони існують, щоб їх порушувати. Поставте кому в пресловутому "Казнить нельзя помиловать" і все зрозумієте.
А що тоді скажете про морфологічні помилки? Тобто невірне написання слів, це також Ваше бажання якось виділитись?
25.03.2013 - 17:31
я не хочу виділятись,і ніколи не прагнула здаватись розумнішою ніж є насправді це ваше право виражати свою думку,мою позицію ви зрозуміли то ж я думаю не варто продовжувати цю бузглузду дискусію
Тетяна Весняна: Дякую! Сама рада повернутись, скучила за Вашою творчістю. Зразу до Вас зайшла.
Ви праві, Колю, хтось, та й оцінить. А, як не оцінить, то і самому приємно, зробити приємне просто так.
24.03.2013 - 20:30
потішили мене такими словами... от правильно Ви кажете, в першу чергу, що ми робимо повинно приносити нам задоволення.... от зробиш комусь приємно і в самого на душі краще ...
Тетяна Весняна: Для коханої і підсніжник серед зими. Шкода, що вона не оцінила це...
23.03.2013 - 23:22
... так давно Вас не бачив... з поверенням ... в житті багато чого залишається не оціненим, головне не зупинятись робити такі речі, бо вони все одно будуть оцінені
Тетяна Весняна: З сильними почуттями, або все, або нічого, бо завжди жеврітиме іскра надії...
23.03.2013 - 23:26
... хоч знаєте надія це те, що вбиває нас з середини, а для чого ці жертви, якщо вони вже нікому не потрібні, тому потрібно робити те, що загасить ті останні іскри .... приємне Ваше розуміння
Ой, ми ще всі стільки справ не доробили. Та і взагалі, нащо нам той кінець? Хай вже через 200 мільйонів років, коли переберемося десь в іншу галактику...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Та справді бажаю Вам нарешті знайти щастя з іншою людиною! 
...нелегкий стан, невідомий і нестабільний 
... хай у Вашій душі лише буде весна, і все цвіте ярким, теплим цвітом 
