Микола Карпець(вибране): А в мене лиш три роки, але вони як все життя...стільки з ним пережили...перс...білий, патлатий....але, така порода, що від народження глухий...із-за цього у нього і постійно проблеми...до нього непомітно може будь хто підійти і образити...то голову розібють, що півроку лікуємося(постійно гнило), то заледве приповзе на передніх лапках, бо задня частина хребта напівпаралізована від удару... а він як маленьке дитя...а зараз іще і кліщі...ні спреї, ні ошийники на 100% не захищають...кожний вечір на руки його і руками в шерсті перевіряєш, чи не присмоктався...а не випускати не можна - кіт! Власна територія! Він її повинен обійти і помітити, щоб показати іншим котам, що то його...так що, рветься із хати навіть якщо хворий...так і живемо...
Микола Карпець(вибране): слушні висновки ...якщо немає взаємності - не варто витрачати час...можливо десь поруч той, хто тобі потрібний...життєво...правдиво...проникливо...
Микола Карпець(вибране): Ой...і здається оптимістично написано...але, чомусь смуток...прозріння Вашій тьоті із тамбова...а ніс ЗАВЖДИ лиш пістолетом! Життєві рядки....заставляють задуматися...але, не будемо сумувати ....ну йому грець тому суму ...
Микола Карпець(вибране): ) та класно то таке, а головне, що ЖИТТЄВО!Це підтвердять всі у кого є любимий котик/кішка...4-5 годин ранку і він уже у тебе на грудях і їсти, а потім вести/випустити гуляти...і навіть якщо звечора йому залишати їжу, то все рівно розбудить...він проснувся - і усі повинні уже вставати))
Микола Карпець(вибране): Ну, то само-собою...але, коли на шмат хліба не вистачає, то грою не наїсися...лиш в гармонії душі і тіла можлива повна самовіддача і задоволення від того чим ти займаєшся і що ти робиш...ну і вірш він для того і вірш(на відміну від прози) щоб через
епітети загострювати і концентруватись на темі по максимуму...навіть, через перебільшення ...дякую Вам за НЕБАЙДУЖІСТЬ
Микола Карпець(вибране): Так, Валю...і зими нормальної не було і весна якась незрозуміла..маємо надію, що хоч літо буде як літо...чудові рядки...і разом із землею чекаємо на тепло...
26.04.2023 - 21:51
Ото ж то й воно, Миколо, що все якось наперекіс, як по житті, так і у природі. Чекаймо в надії на тепло! Дякую!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
холодом...тож нехай нас зігріває гаряча 
близьких нам людей 
...
слушні висновки 
із тамбова...а ніс ЗАВЖДИ лиш 
пістолетом! Життєві рядки....заставляють задуматися...але, не будемо сумувати 
....ну йому грець тому суму 
кохання....дуже проникливо...хороший 
...дякую