Vesta_: Нагадали мені, про мій давній вірш. Дуже схожий.
Але з часом, як казав один з авторів сайту, на все дивишся інакше.
Чудова тепла пам\'ятка у Вас залишилась сподобалось!
Vesta_: Подобаються Ваші твори українською - вони досить відрізняються від ранніх по темпераменту! Нові вірші ніби дихають спокоєм і гармонією ( здається це саме те, що кожна людина шукає), чи не так?
Vesta_: Ага. Зрозуміло. Дякую за роз'яснення То човен Анні лорак був! Видно не все так погано з ним було, раз човен доплив разом з нею до Туреччини...
тоді буду просити наступного разу додавати до вірша посилання на пісню або якусь мінімальну предісторію
бо я часто починаю переживати після загадкових деталей у вірші
Vesta_: Доброго дня, Сергій. Ось натрапила на цей цікавий вірш і виникло питання. Від часу публікації пройшло 8років, чи вдалось потішити ріку і полагодити човен?
Пат.
Да выкинь эту чёртову доску...
мне надоела чорно-белая палитра...
в миг грёзы форму обретут
и мы откроем дверь в мир сказочного манускрипта...
Шаг.
Моя рука в твоей - веди, иди на встречу
трепетным порывам,
твори и оживляй мечты, в твоих руках
они подобны пластелину.
Миг.
Попробуй словить луч
в пространстве многоточечного света.
сквозь призму смотрит на тебя
всевидящее голубое око.
Лик.
улыбка, смех, и душу обнимающие фразы
симфония двух муз и узы творческого брака...
смешались чувств, смешались все гештальты.
Пора писать реальность, приправив сладкими фантазиями )))))
Vesta_: Вічна пам\'ять тобі, друже 🙏
Твій стиль написання я б впізнала з десятків тисяч віршів, з будь якого з твоїх профілів.
Хай твоя душа спочиває з миром. Тут на землі ти його чомусь не знайшов.
Шкода, що мені не вдалось переконати тебе в любові до життя, напевно в тебе була інша місія.
Ти був справжнім другом ... люблячим і добрим чоловіком, чудовим співрозмовником, таких на світі надзвичайно мало.
Як шкода, що ти видалив профіль з усіма моїми улюбленими віршами ... і добре, що більшу їх частину я зберегла.
---------------
Йому було всього лише 29. Загинув в кінці березня 2022р. під Києвом, обороняючи Україну від російських окупантів.
Берегтиму світлу пам\'ять про тебе, друже! Мені тебе невистачатиме.
Герої не помирають! 💛💙
Vesta_: мої улюблені кольори 💜
Дякую автору за фото 💛
і дякую за натхнення 💗
І знову фіолетово-рожевий захід
лікує душу пристрасним малюнком,
Індіго-Небо надобраніч шепче Свому Сонцю,
рябенькі хвилі вкривають ніжно забігане за день насущний серце ...
А трави обіцяють завтра запросити до мандрівки...
босоніж, лоскотно і з промішкою на обличчі...
Птахи знов повертаються у свої гнізда...
і з гнізд щебечуть про свої подорожі літні.
Цю спагу щастя неможливо втамувати
як неможливо підібрати витончено риму
\"До завтра\"... знову, знову й знову,
продовжує співати хор цвіркунів тендітних.
Vesta_: звичайно, що \"всякий\" не може бути достойний!!! тільки обраний! 😉
нема в цьому вірші \"мраку\"!!! Світло і тепло!
і як завжди - Достойно!!!
люблю чоловічі монологи ! є ще?
Vesta_: Знакомая история. но если хорошенько подумать, то ВСЁ, что мы хотели - мы успели ... и стихи тому подтверждение
А если что-то и не успели - миг еще представится ...
как говорил один местный философ - \"осталось только захотеть\"
Спасибо за ваши стихи... легче когда знаешь что ты не один такой ...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
