Анатолій Розумний: Так, дійсно, це велике горе, що прийшло на нашу землю...
І воно не розбирається ні в чому, перемелює у своєму горнилі людські душі, людські долі, забирає навіки самих світлих, самих чистих та самих людяних...
Анатолій Розумний:
Діждеться мати свого сина,
Закінчиться та клятая війна...
Розквітне знову Україна,
Й свою веселу пісню заспіва...
Упевнений у цьому я...
Анатолій Розумний:
З собою забере він теплі ранки,
Лісів багряних мовчазну красу...
Підпережеться сонячним серпанком
І скаже: - Жди... Я через рік прийду...