Alisson: я не розумію суті ваших міркувань. мова ж була про звороти з запереченням: \"не\" плюс дієслово. приклад: \"роби те, але не роби того\", родовий відмінок.
\"нарядити одежі\" – так не кажуть. в крайньому разі: \"нарядитися в одежі\", але це відгонить русизмом;
ні, \"образ\" та \"ікона\" – синоніми. в переносному значенні слово \"образ\" став вживати, здається, пушкін, і відтоді воно встигло багато втратити змістовно.
справді, краще не пояснювати того, чого не можна пояснити. речення складено незадовільно. якщо не вірите мені, зверніться до когось ще, хто є для вас безумовним авторитетом
Alisson: тричі та сама помилка. правильно:
"не брати до уваги часу", "не надягаємо одеж" або "в які б ми не (вбиралися) рядилися одежі", "чийого ім'я не поминали". правило таке: в запереченнях додаток виступає в родовому відмінку. не стосується присудків зворотної форми дієслова.
в "суєтне" та "перейде" наголос не там;
"образ" та "ікона" – синоніми;
це речення:
оази віри: храми, мінарети
Його обітованої планети
у вічній еманації – Ісус
складено неправильно. незрозуміло, де тут підмет, присудок, і що тут до чого взагалі
Alisson: ви пояснювали ваші щі тим, що поема – про людей російської церкви. але таке пояснення не є задовільним, його навіть можна назвати лукавим. як відомо, російська церква була й в україні, та це ж не тягло за собою автоматично, що її віряни мусили сьорбати щі замість нормальної їжі. питання: в якій країні відбувалися події поеми? на нього ви не відповіли. тепер вже й сама здогадалася, що в україні. думаю, я зробила вам корисну послугу, якщо ви врахували те зауваження
Alisson: там, де \"говорили\", треба \"казали\" чи ще якось: \"запевняли\" тощо.
\"говорити\" означає бесіду, розмову;
там, де \"безкрила\", краще \"безсила\", наприклад, щоб уникнути тавтологічної рими; там, де \"закрив\", треба \"замкнув\"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
