Катерина Собова: Прекрасна асоціація з кішкою, роблю висновок, що ця тваринка була не бродяча, а домашня, доглянута, коли зразу вималювався образ коханої!
Катерина Собова: Людина - дитя природи, жаль, що ці діти, знищуючи екологію і самих себе, потім дивуються: за що нам така кара? Мудрий і повчальний вірш!
Катерина Собова: Отримала величезну насолоду від Вашого вірша, Галинко, подумки повернулася в дитинство, де теж бавилися вужами, ящірками, лагідно поводилися з ними! Село - це неповторна краса!