Пасічник Анатолій: Кудлата сірість застилає небосхил,
земля підмерзла вкутана снігами,
під лід Славутич своє русло опустив,
Славетний Київ так живе роками.
Пасічник Анатолій: Дякую! Хоча у вірші лише натяк на еротику (куди мені до Павличкового \"Золотого ябка\"), але гарячий вірш чомусь загалом сприйнятий дуже холодно....проте,що тут зробиш...
Пасічник Анатолій: у Вашому вірші почуття відкриті як згусток емоцій, як суміш солодкого болю,який неможливо контролювати, Ви чесно відкрили ту сторону кохання, яку від нас ховають за стіною мовчання, але яка має присмак осіннього меду та зради....
але так вже є, наприклад, мій гарячий вірш про каву, у якому лише натяк на еротику практично залишився проігнорованим (я очікував дискусію критику, але...), тому у Вас справжні почуття, які палають у кожному слові, і добре, що Ви опублікували...
Пасічник Анатолій: в тім то й чар поезії (прози), що можна зберегти всі моменти життя! ДЯКУЮ за відгук (я ж остерігався шалу критики...) думаю, що буде
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую, що засмакув 
али сливи!
думаю, що буде 
