Шевчук Ігор Степанович: свій внесок - великий: синергія волі людини з благодаттю... бачите, не обійтись без богослів*я строгого: Бог трансцендентний, недосяжний за природою Своєю. Те, що Ви хочете взнати... на якомусь відтинку шляху-польоту прощаються гріхи людині, що з любов*ю шукає-здоганяє Бога. Діалектика трансцендентності і іманентності Бога забезпечує все.
Трансцендентність дозволяє зберігати цей зв*язок... й в польоті в любові поет бачить красу і немічність...й просить Бога
Як хтось бажає охолоджуючого падання — слава не від Бога знайшлась, не згідно Євангелію... Це проти Євангелія.
Знайдіть: де тут Царство Небесне?
Де Цариця, котрої «вся краса ізвнутрь»? А віра? святі?
«Яку віру ви можете мати — як ви шукаєте слави один від одного, а не шукаєте слави, яка від Бога?» (Євангеліє)
Слава і веселість — з Неба, від Бога.
Та й поет, — як вже «милістю Божою поет...» — від Бога.
А на землі — найчастіше від турботливих помислів — вполонення розуму, відоме духовним.
Яка веселість в полоні? полонений полоненому чіпляє славу, а всі веселі?.. і біси? Як не внутрішня радість, то олжа.
Не закриєшся від світу — не закриє Бог т.з. «підсвідомості». «Хто переміг світ, тому не можливо бути невеселим» (св. Серафим Саровський). Переміг — себе, пристрасті.
Веселі ж речі — з Неба.
Як Мати Божа — повнота Тройці і вся повнота творіння.
«Радістю хочу всю твар наповнити». Краса!!!
«Радістю хочу всю твар наповнити» (Бог!) Ще моя наглість божественна, і — чи ще так хоче хто?..
Моє молоде серце — в Її серці: «Небесне Царство шукайте, все інше вам додасться».
А говорити про речі веселі — корисно, потрібно і вигідно. Радісно! — бо вони з Небес.
...і його замінить не могли
всі скучнії пісні землі...
Нас, хто може говорити з Небес, — мало таких, і речей — теж.
А є ще радісні, це — в єднанні Небесного з пропорційним земним! І не тягніть стільки земності, гей, «сумні проживальці землі»— «веселим і мудрим» як в Небі...
«З чим мені порівняти Царство Небесне?» — мовив Спаситель. Тоді Він натякає.
В Євангелії вся істинна правда.
Там весело, таємничо: то Небо. Царство Небесне всередині нас.
Внутрішня любов потрібна, солод і притік Царства? — чи зовнішнє: людська слава?
Внутрішнє більш потрібне — і тут, і там: любити людину як слід...
Що є слава людська, коли палає кохання! Нікого б не бачити, нікого, крім одних очей!
І що зовнішні прославляння — як вже Любов Божа є!! Любити людину — цього Бог і кожна людина, щоб її любили, хочуть...
Ліпше говорити про речі веселі. І тому не ганьбіть в Небі Моцарта! і не ганьбіть
за життя радісного мене, веселого і радісного.
Це я в Богові, звідси — веселість!
І в Матері Божій благодаттю є весь Бог, я серцем в Ній, оце радість ! — радість подвійна... Радість в правді.
До чого мені прирівняти правду? Правда в мені порівнюється з моєю незіпсованою юністю!
Знаєте: за неї і потерпиш через край, зате з правдою (юною силою) весело!
А в майбутньому — особливо...
Ото Богородиця така молода.
Люблю і не ховаюсь.
Це я в Царстві Небесному!! Слуги диявола вкупі з народом і слугами народними — кривляться і морщаться!..
А дівоче серце — як весняне сонце:
хоча і захмарне — а все ж воно гріє...
( Народна пісня)
Мене не пізнав народ, зате підтримає мене, бо йому веселі потрібні! ...\" (2011)
"Честолюбство — тільки для молодих своєчасний двигун! (!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
Якщо зелений стручок не пометляється в пошуках, навіть в крайнощах, то польоту високого не буде.
Зрілому — вже честолюбство заважає: він не бачить стежечку від Бога, а збоку люди бачать, який він в земній жадібності — жалюгідно смішний…"
("Чому я веселий?", 2011) (КП, розділ Проза)
Шевчук Ігор Степанович: Без Христа-визволителя неможливо вибратись! Гордість плоті, гордість житейська, гордість розуму - й світ без Христа \"камера абсурду\", сказала Ліна Василівна.
Ви в коментарі і відгукові про це і кажете!..
Шевчук Ігор Степанович: Так серцем я близько до того, що основне, в Л відчував; збігається з тим, основним,- як я і просив - те Ви дуже добросовісно написали.
Дякую Вам!
Шевчук Ігор Степанович: А хто має висоту... а буква \"з\" векторно т у д и ,
так складаються зустрічі: взаємобуття в Богові -
зігрівають і взимку.
Бог - зігріваючий!
Дякую Богу і Вам!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Натхнення вам! 