Рая Без: симпатичність в словах тих, що в іншому місці .Ви знаєте,де їх шукати .
На вимір кимось моєї тупості дивлюсь просто дивлячись, і тільки, як і на тупість інших людей
Рая Без: І не кажу,що Він зобов\'язаний нам щось. Це ми думаємо,що нам не додають чогось того,що нам наче конче необхідне.
Цей світ чудовий. І краса його починається там,де закінчується наша темінь .Шановний
Рая Без: щире-щире до останньої краплиночки пробачення в душі наступає тільки в єдиному випадку.
Цей випадок - щира байдужість.Коли на людині, як людині, поставили хрест
Шанівок
Рая Без: до речі, якщо у всіх бачити лиш гидке, а в собі чисті квіти, то пари ніколи не буде, тут клініка характеру,-це раз,
два - чому в інших бачимо лиш оцю гидоту?, бо в у власному розкладанні людського тонемо , то байдуже,що поведінка ззовні прийстойна( до пори до часу), риба гниє з голови, от і маємо \"гроби крашені\".
Вибачте за \"багато слів\".
За істинне світло! Це важливо, бо декому світить темінь!
Рая Без: дивимось на погане -погане нас переслідує, як наслідок починаємо бачити це всюди, самі тим обростаємо ще більше,як мохом, що росте зсередини на зовні.Поступово перетаорюється людина на "исчалие ада",якщо цілеспрямовано буде проторювати ту страшну стежину.
Спостерігаючи в цій долині сліз світлі душі і навіть потенційних святих, розумієш, світ не втрачений.
Якби не було зла, ми не могли б означити добро .Це ясно, як Божий день Тому не б'юсь головою про крайню біду цієї землі. Бог знає,що робить!
Тягнутись душею до світла зі всіх сил, і відкриється стільки райського на землі,що мружитись прийдеться.
Та забуваємо,що маємо з себе починати.
От дехто добру пару собі не може знайти, все тільки якийсь непотріб).А чому? А в собі добро виростили?- от і відповідь.Шановний!
Рая Без: Зрозуміла Ваші думки, не зрозуміла, чому мої слова назвали грою слів,хоча..
Як підсумок діалогу : ми забуваємо дякувати Богу за те,що він нам дає, бо думаємо,що знаєм краще за нього, що і скільки нам і чого саме треба ( оце та, як Ви кажете, гра слів, тільки іншими словами)
Пошанівок
Рая Без: особливо потішив так званий "авторитет" .
..а давайте опустимо героїню нижче,ніж ми про неї думаємо" )
..вірш - "не вірю", або вірш - "не її образа"
Рая Без: внимательный взгляд, как и в стихах. Интересная девушка.
Прорисованы мысли ЛГ о бывшем, но
есть цель, почему автор видит её такой,что себя не любит. Думаю,причина в том,
что мысли такие роятся в голове её МЧ о внутреннем состоянии своей когда-то возлюбленной всего лишь.
Комок странных непонятных обид ,но не её, а его.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
.
,но не её, а его.
