Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрусяк Іван :: Творчість

logo
Андрусяк Іван :: Творчість
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Андрусяк Іван



 

Андрусяк Іван :: Творчість

Творчість | Біографія | Критика

ДЕПРЕСИВНИЙ СИНДРОМ
і знову дощ і знову знову знову...
ВКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ
ГЕОМЕТРИЧНЕ
ГУЦУЛИ
Герметично зачинені вікна до пекла...
Гортанні крики божевільних...
ДЕПРЕСИВНИЙ СИНДРОМ
НОВА ДЕҐЕНЕРАЦІЯ
Панночко з блакитними очима...
ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ
вітер...
живемо під чортом неначе під Богом...
кирпата безодня розплющує губи...
легко ніби помахом крила...
ми до дерева глузду себе присилили аббасе ...
на ліктях вже не мозолі...
не повертайся в жовтий ліс...
нині тебе ще приймає земля...
сплітаються пальці сплітаються очі і голови...
сховатись за віспу за спини за виступи...
це дуплаве свято генералів...
ДЕРЕВА І ВОДИ
ПОЕМА ВОДИ
вічними не будемо ніколи...
нас зостанеться двоє...
так буває вічно і ніколи...
текст як відмазка — живеш і листаєш...
тонкого сну знакоме відображення...
ОВИД
"і днище солов’я сповите в павутину..."
"і люди і очі і води і зорі і там..."
"істинно кажу тобі – зима..."
"Я помираю вас. Така печаль..."
"банда грала навиліт і росяні коси губила..."
"відпостити всю зиму замість мене..."
"за димом за струпом невидимі інші стихії..."
"за овидом терпне самотній сумний рамадан..."
"легко ніби помахом крила..."
"ми до дерева глузду себе присилили аббасе..."
"наврочили – я пас чужих дітей..."
"нині тебе ще приймає земля..."
"осінь вечір пора вмирати..."
"повернення на схід – вершина цих казок..."
"погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати..."
"проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу..."
"прощай гаутамо я нині до замку дійшов..."
"рис твоїх до шкла не завернути..."
"семимильні провини безсилі як крони дерев..."
"синієш синім плачеш босим..."
"складаю ці залякані слова..."
"сплітаються пальці сплітаються очі і голови..."
"сьогодні час вимірюється в крилах..."
"такий конклав: ніхто не помирав..."
"тризна острова втята в страх..."
"ці тексти як жінки регочуть віддаються..."
"це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком..."
"чия то ґою праща несповита..."
ГУЦУЛИ
ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ
НОВА ДЕҐЕНЕРАЦІЯ
ПОВЕРНЕННЯ В ҐАЛАПАҐОС
САЛОМЕЯ
ТРОЯНДА ДЛЯ ПІНОЧЕТА
ОТРУЄННЯ ГОЛОСОМ
і в зашморгу до тебе долечу...
ДІАГНОЗ ОФЕЛІЇ
З ПОЛТАВСЬКИХ РЕКОЛЕКЦІЙ
З ПОЛТАВСЬКИХ РЕКОЛЕКЦІЙ — 2
МАЗЕПА
ОТРУЄННЯ ГОЛОСОМ
САЛОМЕЯ (поема)
СПРОБА МОЛИТВИ
Я помираю вас. Така печаль...
витинання на схилах гробів...
за оводом терпне самотній сумний рамадан...
по чорних схилах як зоря повзуча...
повернення на схід — вершина цих казок...
погляд дерева покруч — за ласку дарують дукати...
прощай гаутамо я нині до замку дійшов...
сьогодні час вимірюється в крилах...
тризна острова втята в страх...
ці тексти як жінки регочуть віддаються...
це розчавлені арфи — есенція ладану з мороком...
ПОВЕРНЕННЯ В ҐАЛАПАҐОС
і будеш ти як провидець ділити свій отченаш...
і обезводнена цим житієм...
і самоти береговизна...
є місце де вода не приживається...
Гливка психіатрія домагань...
Не возводять ні мости, ні вежі...
ОБЛОГА
ТРОЯНДА ДЛЯ ПІНОЧЕТА
ФРАНКО. 1916
банда грала навиліт і росяні коси губила...
відпостити всю зиму замість мене...
гортанний — в захід — аспера...
дівчина знає м`ясо зійшло з води..
довірившись тонкому спирту слів...
за краплею крапля сповзає під лід...
здається ми перестаємо слухати...
здиміє раптово і напружено...
меж білих околів кастор і полукс...
ніч як вікно на схід мокра і довга...
одноактовий день відкипів як смола...
осінь вечір пора вмирати...
остроголосні привиди речей...
парадокси розмножень звичайні як дріт...
поволі — так дозволено було...
поети втікають від знуджених полчищ...
проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу...
прощання смислу — вирок і пророцтво...
семимильні провини безсилі як крони дерев...
складаю ці залякані слова..
стільки крику в цих птахів...
такий конклав: ніхто не помирав...
такою зимою безкровно неначе потребою...
ти деревам шептав...
це не вічне як птах і вода...
чия то ґою праща несповита...
я себе посеред ікони на дерево проміняв...
якщо рясніють — дай їм отрока...
ПОЛЮВАННЯ НА САВАОТА
АВТОПОРТРЕТ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗПАЧУ
ВЕРТЕП
ВИРОК ПОЕЗІЇ
КАЇН (фраґменти з поеми)
ПАМ’ЯТІ ІВАНА КОСИНІНА
ПОВЕРНЕННЯ В ҐАЛАПАҐОС
ПРЕДТЕЧА
СЕРЕДНЬОВІЧНІ ВІЗІЇ
ШЕВЧЕНКО
затуркані розтуркані затуркані...
над косовом сміється білий сип...
не протерти потолами цю траву...
середньовічних полювань...
це розріджене повітря не закінчиться ніколи...
Переклади з англійської. Едвард Естлін Каммінґс
AMORES
IMPRESSIONS
вірність безжальна предвічного голосу...
вели...
звірям (першого разу) ми людську мову принесли...
котиться в нікуди...
надо мною...
найперше сни мої були...
оберігати білий всесвіт сну...
чи то ти, чи то я...
я...
якщо тобі прийде на присмерку зими...
УСМІШКА ГОРЛОМ. Переклади з польської. Анджей Бурса
ІНОЗЕМНІ МОВИ
ІНОЗЕМНІ МОВИ
ІСЛАМ
ВЧУСЬ ХОДИТИ
ГАМЛЕТ
ДИКТАТОР
ДИСКУСІЯ З ПОЕТОМ
ДНО ПЕКЛА
ДОБРА ЛЮДИНА
ДОБРИЙ ПСИХІАТР
ДРУЗІВ ЗДОБУТИ ВАЖКО
З ДИТЯЧИХ ІГОР І ЗАБАВ
КАЗАНОВА
КАТ
КОПНЯКИ
ЛЮБОВ
МІЙ ДЕНЬ
НІЧ ДОВГИХ НОЖІВ
НАДІЯ
ОДИНАДЦЯТИЛІТНІЙ ЗАКОХАНИЙ
ОСТАННІЙ ПРОМІНЬ НАДІЇ
ПЕДАГОГІКА
ПОДЯЧНА МОЛИТВА З ДОКОРОМ
ПОЕТ
ПРОСТАЦЬКИЙ СИЛОГІЗМ
РОЗПОВІДЬ КАТА
СВЯТИЙ ЙОСИФ
СТУКАЧ
СУБОТА
ТУФЕЛЬКА
УСМІШКА ГОРЛОМ
ФУНКЦІї ПОЕЗІї
ЦНОТА
доктор С багач і чудотворець...
я уявляв собі смерть не такою...
який милий і мудрий фацет...
ЧАСНИКОВИЙ СІК
"і знов..."
"із повітря в повітря зринають твої птахи..."
"відпугутькали перші провісники..."
"відуміння мовчати позначується мовчанням..."
"вбивати правильно не так..."
"вона – ріка, і це не перемелеться..."
"вона і сніг темнаво золоті..."
"глиця з долоні повільно стирається потом..."
"держава, у якій зима подібна до..."
"днинськи ця настояна вода..."
"епідемія простору все ще тріпоче умами..."
"караван води обезречений леміш мозку..."
"ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ..."
"лисичі лігва тонші від принцес..."
"мій Господи, поговори за нас..."
"нічийний страх на кожне дерево..."
"наче клапоть води..."
"непростимені..."
"оселя пізнього Тараса..."
"повторюю тричі прирослі до неба слова..."
"промінь, що відбувся від стіни..."
"сокиру в руці не догледиш – вона не сама..."
"сонна осінь з голубами янголів..."
"сухі окрушини шкіри..."
"ти повільно шукав їх лялькових осель..."
"тут сон і сови. солодко. приходь..."
"упоперек душі одні і ті ж овації..."
"це звільнення – і Ти його звели..."
"це місто – Господи – в траві по лікоть..."
"цей час – як обростання хвилями..."
"чого тобі, зимо: з полону ідемо..."
"ще води солоні змели черепи росомах..."
"що торговця у храмі зупинить вода..."
"як довго ці дні переходять межу за межею..."
"якби нікого не було..."
БОГДАН. СОФІЙСЬКА ПЛОЩА. 2002
ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК. 2000
ВАСИЛЬ РОМАНЮК. 1995
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. 1933
ВОЛОДИМИР СВІДЗІНСЬКИЙ. 1941
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. 1773
ЗАМОВЛЯННЯ З ГОЛУБАМИ
МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ. 1963
МИКОЛА БАЖАН. 1962
МИКОЛА ЗЕРОВ. 1937
МИХАЙЛО ЯЦКІВ. 1939
НАВПІЛ
ОБАВА
ПАВЛО ТИЧИНА. 1954
СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ. 1709
ТЕКСТ ДЛЯ ANDREA LOUX
ТРАНСКРИПЦІЇ МАКСИМА БЕРЕЗОВСЬКОГО
ЧИСЛА
ШАРҐА
AD HOMINEM (поема)
і днище солов’я сповите в павутину...
і люди і очі і води і зорі і там...
істинно кажу тобі — зима...
КОЛИСКОВА
в брутально-білий часопростір...
в оправі озера неначе...
вимірювати запахом чи кроком...
вода і дощ — істоти невмолимі...
димом теменним андрійку...
за димом за струпом невидимі інші стихії...
за розкішним притоном брудної як світ арагви...
звитяжці станули живими...
канцерогенний сад крізь мармур і нейлон...
лівим берегом живучи...
місцем прирощення крил до стебла...
наврочили — я пас чужих дітей...
не зимою не синім виляском...
по інерції крик по інерції постріл з лука...
покірно розпашіла пуща злаків...
потворні дощ покора і спасіння...
проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах...
рис твоїх до шкла не завернути...
рис твоїх до шкла не завернути...
синієш синім плачеш босим...
так вітражі кохаються — колись...
це потреба бути — все одразу...
чого мені далі чекати жінки і вода...



Нові твори