Безсоння - стан душі або хвороба?
Думкам байдуже, бо вони вже тут.
Позбутися до ранку - марна спроба,
Як вулик в голові моїй гудуть.
Думки ті намагаюсь вгамувати,
Щоб задрімать до ранку хоч на мить.
Та не виходить, знов не буду спати,
Поки у небі місяць догорить.
Болить душа, складаєм з нею вірши,
Все марно, не виходить про любов...
І серед оксамитової тиші
У лютий повертаюсь знов і знов.
До тої "дати" ми були щасливі,
Хоч іноді могли вередувать.
І от тепер боронимо щосили
Свій край, щоб зникла та ворожа рать.
А сама темна ніч перед світанком.
Але я вірю - вистачить нам сил.
І перемога золотим серпанком
Прикрасить скоро мирний небосхил...
17.06.22