І кричать, і бризкають слиною,
Що ми крали їх славетний газ,
Самі вкрали ранньою весною
Землі наші - світу напоказ.
Винні завжди їм ми те, та інше,
Все героїв славимо не тих.
Мова наша, на їх погляд гірша,
Навіть наших пастирів святих.
Правда, кажуть - ми одного роду,
Рідні так їм, що ми й не народ,
І повинні їм віддать свободу,
Щоб і далі їх копать город.
Все у нас не те їм, та не так.
Їм ніщо сподобатись не може.
Їм, Майдану пригорілий страх,
В душах рабство лише множить!
І кричать, і бризкають слиною,
Тільки вже тепер на цілий світ:
Бо, про ними вкрадене весною,
Світ сказав, що повернути слід!
03.2017
Із послідовного в нього тільки ненависть. І людського більше нічого, тому з тіні так боїться виходити - з тіні влади, з тіні підступності, з тіні своїх ракет і т.д. Дякую за відгук!