По-різному уявляють, виражають люди почуття.
Хтось щедро розгорнув книгу слави, бачить в праці життя...
Євген Іванович Столиця! ...Шлях художника проліг.
Залюблений в природу, в запах поля, в красу землі.
Хто бачив картини його, в них, наче світло осяйне,
Бо рідна земля та щедра нива і для нас - головне.
Столиця відчув щастя лету, щиру красу планети.
Це здійснював на своїх полотнах романтичний естет.
Картини магічні за своєю силою, гадкою,
Душевною зосередженістю, теплою гамою,
Де хата мами мріє, до праці кличе рідне поле.
Художнику до вподоби пошук, любов, вільний подих.
Його суть життя, ніби буря, підкоряє рубежі.
Тож північ, полярна експедиція - утіха душі.
Відвідав уперше Швецію, Норвегію, Англію.
Із учнями Куїнжі вітав Німеччину, Францію.
Їм Австрія гордовито показала вдачу свою
І промені зору посіяла, що очі далеч п'ють...
Все відступило в барви, усе стало на шлях розлуки.
Під небом України він теж прославив свої руки.
Я не бачила шедеврів,
Та вірю Вам на слово.
Якщо зачаровують картини,
Подивлюсь обов'язково.
А Вам, шановний пане Магу міцного здоров'я та море позитивів!
Гарна присвята. 
Цікаво, що Євген Столиця народився на Одещині, і деякі музеї зберегли його картини.
