ІДУ ДО ЛЮДЕЙ З ЩИРИМ СЕРЦЕМ
Я, іду до людей з щирим серцем
А повсюди собаки скажені.
Зуби гострі а язик із перцем
Зажеруть ...з каменем в жмені.
Святу любов розіпнуть на хресті
І виклюють очі білі ворони.
Закладають маску немов святі
І запалюють свічі до ікони.
Так я, не ідеальна є помилки
Та буває на очах пелена від сліз.
І шарпають зі всіх сторін вітри
І потерпає душа від людських гріз.
Поділюсь хлібом з братом, сестрою
Дам від душі на боже в офіру.
Люблю правду і за нею стою горою
На все є межа жити з миром.
Люди убогі, жорстокі, лукаві
Думають за славу ,скарби земні.
Є поміж них розумні, цікаві,
Які в руках несуть сонце мені.
М .Чайківчанка.
