Пустельна троянда танцювала,
Виводячи плавні лінії, торкаючись гарячих піщинок,
Вимальовуючи в повітрі ритм,
Чекаючи на краплини дощу.
Її червоне вбрання, що так пасувало до кольору пустелі,
Розвіював вітер, ніби запрошуючи на танець,
Тихо, ніжно, ледь торкаючись, граючись.
Її руки були наче зачаровані.
Вони підіймалися і опускалися, хвилясто вигиналися,
Ловлячи кожну зміну мелодії,
Що ніби вливалася у тіло, змушуючи його підпорядковуватися,
Наче воно саме того хотіло.
Хвилі розгойдувалися по тілу, брали під контроль стегна, ноги.
Наче пісок утікали хвилини, випадали із Всесвіту,
Жадаючи її квіту, її неповторного цвіту.
У цьому піщано-хвилястому просторі
Рухалися пелюстки, мріяли про дощ...
I dream of rain
I dream of gardens in the desert sand...
