Ллється і лунає
Пісня мовби річка,
То музика грає
“Дівчина Марічка”.
А другий музика голосом шовковим
Грає та співає “Очі волошкові”.
“Несе Галю воду”, Терен та Смереку
Пісню про лелеки, що летять далеко.
Потім лунає роками не скорена
“Ніч яка місячна, зоряна. зоряна”,
Можна почути також о півночі
“Чорнії брові, карії очі”.
А на весіллі все шумить
І на підпитку гості з ранку,
Гуцулка Ксеня там звучить,
Іще співають про Іванка.
По повній чарі гості п’ють
І всі танцюють і сміються,
Про рушники іще споють,
І що за Гандзю хлопці б’ються.
Біля кювету три музики,
Кремезні, літні чоловіки
Співають пісню з Полонини
Про те як квітне черемшина.
Про кольори, про Верховину,
І “Повій вітре на Вкраїну”.
Про жінку, що колись була,
І підманула, підвела.
Софія наша не забута,
Бо вже звучить “Червона Рута”,
“Одна калина за вікном,
Одна родина за столом”.
І марш махновський, не червоний
Гей “Розпрягайте хлопці коней”.
Щоб не точились дрібні свари
“Гей наливайте повні чари”.
Щоб доля не цуралась нас,
Іще ми всі в піснях єдині.
Чудово, що в смурний наш час
Музики грають в Україні.
Ми вдячні їм за насолоду,
За співи вдячна вся країна,
В піснях звучить душа народу,
Бо ще не вмерла Україна.
