Хтось мудрий і досвідчений сказав:
"Ти не роби добра і зла не буде..."
Злом за добро платити звикли люди,
Для них — це є найкраща із забав.
Допомагаєш, звісно, не за щось,
Бо у біді когось лишити важко.
"Нап'ються з тебе" й викинуть, як пляшку,
Чомусь у світі так вже повелось.
От тільки б не образитись на всіх
Через таких невдячних і байдужих,
Бо раптом допомога іншим дуже
Твоя потрібна буде, як на гріх.
Відкинь образу за колишній біль,
Допоможи і не чекай подяки.
Нехай комусь упасти буде м'яко
Й солодкою на хвильку стане сіль.
дивно...
а мені нині схоже нав"язалося теж, точнісінько в цю тему...
часи невивчених уроків…
За прощення – нам зло. За добре – ніж в ребро –
І так було від Каїна до Брута…
– А чи достойна всім нам плата за добро:
Лиш «дякую» сказати – і забути?..
