Відливали кулі супостати,
Все списи гострили та ножі,
Коней запрягали у гармати,
Мріяли про скорі бариші…
Так збиралося московське військо
Йти війною проти козаків,
Їх Господь накаже це злодійство –
Козаки поб’ють всіх ворогів!
Вжикне куля прямо біля скроні,
Чуба лиш обпалить козаку,
Не пролити нашої їй крові,
Бо поцілить у москву-ріку…
А Виговський був той козарлюга,
Що забрав у чорта кочергу,
Відпенехав хвіст по самі вуха,
Шаблею махнувши на скаку!
Отаман зібрав всіх побратимів,
Вірних і сміливих козаків,
Аби захистити Батьківщину
Від навали злобних москалів!
Вжикне куля прямо біля скроні,
Чуба лиш обпалить козаку,
Не пролити нашої їй крові,
Бо впаде лиш у москву-ріку…
Бій жорстокий був аж до світанку,
Ворог, хто вцілів, дав драпака,
Бо від крові небу було жарко
Та від бойового гопака!
Гнали московітів болотами,
Били їх в лісах і у ярах,
Ще й татари нам допомагали
Та і ляхи торували шлях!
Пам’ятаймо, браття українці,
Московітські кулі та ножі,
І хай не обдурять вас гостинцем,
А чи обіцянками, «вожді»…
04.01.2018
ID:
779807
Рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата надходження: 02.03.2018 07:40:08
© дата внесення змiн: 04.06.2018 22:00:58
автор: Віктор Погуляй
Вкажіть причину вашої скарги
|
