Я зустрічала листопад.
Прийшов вночі,
зняв капелюха.
Хандра сиділа на плечі,
щось шепотіла біля вуха.
Її він ніби і не чув,
повісив плащ біля каміна,
підкинув дрова і дмухнув.
Хандра притислась мов дитина.
Сказав їй лагідно: поспи,
мені моргнувши одним оком,
насіяв сніжної крупи,
наблизив зустріч з новим роком...
Я зустрічала листопад.
Прийшов вночі,
бо вдень невзмозі
і легко підібрав ключі,
до серця що жило в тривозі...
Гарний вiрш, Iрин Ка. Дiйсно, треба звертати увагу на позитивнi моменти, якi несе листопад, а якiсь неприемнi деталi треба просто iгнорувати, вони не вартi того, аби iм придiляти увагу.
Тiльки от ви у 10 рядку, мабуть, хотiли написати "лагiдно", а не "лагiно". А також у вас у 10 рядку слово "iй", а у 11 слово "менi" - слова цi схожi i коли вони у двох рядках пiдряд, то якось воно не зовсiм звучить. Може вам у 11 рядку слово "менi" замiнити словами "а далi" - "А далi - моргнувши одним оком". А у 13 рядку слова "Новим роком" все-таки правильнiше з великоi лiтери написати, це ж ви маете на увазi назву свята.
Дякую Дмитре, одруківку виправила Якщо використати Ваш варіант в 11 рядку то трохи зміниться тональність вірша. А в 13 рядку я мала на увазі саме часовий відрізок, а не свята. Завжди Вам рада.
"Я зустрічала листопад.
Прийшов вночі,
бо вдень невзмозі
і легко підібрав ключі,
до серця що жило в тривозі..."
І мені так подобаються ці дні. І такі вірші.
Додаю у обране.