Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Щоб слово і пекло, і гріло - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та щоб іще від нього у душі зоріло... Дякую, Ганно!
Салтан Николай, 06.09.2015 - 12:27
Останні рядки шикарні і універсальні, адже можна підставити до будь-чого, бо рух вперед потрібний повсюди
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ми, чомусь, не завжди це робимо, а, буває, що безцільно топчимось на одному місці, втрачаючи при цьому і можливий шанс на зміни, і час, що біжить так неспинно. Дякую, Миколо!
Іванюк Ірина, 03.09.2015 - 10:47
Коли слова додають запалу - це добре ! Еле головне - не перестаратися ... Гарний вірш !
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно, перебір гірше недобору, все має бути в акурат у саму пору. Дякую, Іринко!
ТАИСИЯ, 02.09.2015 - 10:39
Вот это без сомнения - в моём вкусе!!! Весело...Задорно... мудро...БРАВО! Значит...мы не только про любовь да печаль... Валечка! Спасибо за настроение - весело! И сердито! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так не все ж однією темою нас у тім’я бито! Дякую, Таєчко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Олесю!
Анна Берлинг, 01.09.2015 - 09:54
Жартівливий вірш? А мені останній чотиривірш дещо нагадав революційну літературу. Грізно, сильно, ствердно! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, не втримала в заключному підводі жартівливий тон, правда твоя, Аннушко! Куди нам від її суворості дітись. Дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленько, дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Віталію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я дуже з цього тішуся! Дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Де гірчить, там без іронії в житті ніяк. Дякую, Тарасе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, з такими приємними коментарями і до стелі витягнутись можна, ну, не зараз, а десь в якомусь наступному житті та однако обнадією, що, може, й не дарма небо копчу собою. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай, хай біда покидає наш край! Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, я аж підросла трішки вгору від таких теплих слів, а то ти ж знаєш, що я "два вершка від горшка" від роду вдалася. Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Лано!
|
|
|