Біжать слова все змійкою рядком,
Їх підганяє думка-хворостина.
Аж раптом пустота - швидкий облом,
Тілом мурашки і змокріла спина.
Ловлю ту думку, що тіка прудка,
Та рветься, що оте старе мотуззя.
Шукаю знов - знаходжу реп’яха,
Ну, от маєш, - таки міцне подружжя.
Та, постривай, є з цього гарний зиск -
Відкинь старе - вперед ступай ти сміло.
І, як болить, щоб чутно було крик,
Щоб слово і пекло вогнем, і гріло.
29.08.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2015
автор: Валентина Ланевич