«…Шлях у майбутнє
Втрачений тобою.»
(Р. М. Рільке)
Тобі лишився шлях в сьогодні.
Не в майбуття,
І навіть не в минуле,
Не у вчорашній літній день,
А тільки у сьогодні
Лишився шлях.
(Бо осінь)
Тому сприймай
Свою потріпану свідомість
Як флейту
На якій осінній вітер
Нині грає
Мелодію війни
Чи то журби
Дочасної.
(Бо ти іще живий,
Ще дихаєш і мислиш)
Просто осінь.
І ти.
А ще твоє «сьогодні» -
Вічне.
Бо існує лише воно.
Такий от дзен
Війни.
І втіха – для тебе,
Що шляхи в майбутнє
Торуєш іншим.
(Світлина автора віршів)
Сьогодні знайшов величезний кленовий листок, такий великий як дві долоні з розведеними макимально пальцями, такого великого листка ніколи ще не бачив. Трапляються дива і в малому, і в великому. Взяв додому...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світ дивовижний. Так хочеться бачити, відчувати, пізнавати.... Іноді починаєш цінувати те, що раніше й не помічав...
