Важкі я лати з себе скину,
А меч подалі відкладу,
Я лиш на мить перепочину,
А потім знов у бій піду.
І поки світ поринув у тишу,
У руку стилоса візьму,
У вирішальную хвилину
Угоду враз я укладу.
У ній, написаній на крові,
Поки не чутно Землі стогін,
Навіки я заприсягнусь –
Моя душа й тлінне тіло
Тобі належать. Підпишусь.
Допоки Ти, моя Вкраїно,
На світі будеш жить і жить,
З цієї миті – Ти єдина,
Тобі й долею вершить.
Що обереш, я те й прийму,
Не хочу іншу обирать,
Та вівцю у мені покірну
Навряд чи зможеш виховать.
Скажу по-правді, норовлива,
Та словом добрим Ти підкориш,
Скажу по-правді, нестерпима,
Та чорта Ти в мені побориш.
Коли почую за спиною,
Як Бог і Диявол між собою
Запеклії торги ведуть,
Натхненно руки потирають,
І важки терезів міняють,
І роблять ставки, споглядають,
Як мотузок на білій шиї
Три жриці вкотре затягнуть,
А потім кількість порахують
Тих, хто помер, і тих, хто мруть,
Я тишком-нишком за Тобою
Піду туди, де й не ждуть.
Як прийде час і розшукають,
Віддам до цього все, що маю,
В мені лиш облизня знайдуть,
І шрам на тілі, що лишають,
З груднини серце як виймають,
І порожнечу зашивають,
Щоб не проникла туди лють.
ID:
506889
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 23.06.2014 17:49:24
© дата внесення змiн: 23.10.2015 14:38:22
автор: Ежен
Вкажіть причину вашої скарги
|
