Простора, вільна, незалежна, мила
Моя земля, де жити прагну завше.
Таке красиве слово - "Батьківщина",
Таке все рідне тут, таке все наше...
Блакить волошок, золото пшениці,
Спів солов'я, ліси, степи, поля...
З одного боку. З іншого - лиш ниці
Посади, голови, царьки, князі...
Ну скільки можна, бл..???
Пробачте, друзі, ви мене за лайку,
Не втримався - з середини болить.
З екранів знову хтось розповідає байку
Про те, як будемо красиво жить.
Набридло, досить, треба жити нині,
І будувати долю самотуж
В красивій незалежній Батьківщині
Та відрікатися від мертвих душ!