На вірш Наталі Святокум ''Невідомий поет''
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420562
*
А душу печуть іще ним ненаписані вірші,
Сюжети яскраві, такі, що аж ''дух перейма''...
Он пишуть нездари, а він же уміє не гірше,
Та щось ''на суху'' якось ніби й натхнення нема...
Заводиться мозок ''ста грамами'' з пів обороту,
Невизнаний геній штурмує безликий папір...
Воює ні за' що, як правило,просто супроти...
В переймах думок народився довершений твір...
***
Та знову в лице посміялася зло'дійка-доля,
Підсунувши критика, що зрозуміть не зумів...
І знову личинки якоїсь поетської молі,
Гризуть його душу на зламі незримих світів...
Життєво написали. Поети - витончені і вразливі істоти, проте, алкоголь - поганий порадник і до добра не доведе...Хай краще натхнення йде на тверезу голову!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прочитав перший раз на швидкоруч і поїхав прибирати могили із сином до села. Їх у мене три... А по дорозі думав над віршем. Знаю багато людей, яким горілка давала стимул писати. Ні, вони не напивалися, а просто для роботи... Хоч окремі з часом вже без "дози" не могли. Глибина вірша, написаного жінкою, мене вразила. Мудро написали.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Немає слів, щоб висловити свою вдячність! Я знаю, що Ви рідко пишете такі коментарі, тому цей став для мене справжнім подарунком! Спасибі, що Ви у мене є!