Любов на відстані буває
І кожен знас по-різному кохає...
А в мене дружба віртуальна,-
Це на багато краще,ніж любов реальна.
Знайомство просто випадкове,
Ніхто й не думав,що таке чудове...
Як тільки прокидається весь світ,
Я знов "Online",пишу тобі "Привіт".
Ранковий вітер шелестить в моє віконце,
Миттєву відповідь отримую "Привітик,сонце".
Розмова починається
і на обличчі посмішка з'являється...
З тобою легко розмовляти,
Не думаю :"А що сказати?".
Заплачу - пожалієш,
Хоча причин й не розумієш,
А можеш просто промовчати
Й веселий смайлик написати...
Багато часу так минуло
І різне у житті вже з нами було,
Та ти не зраджував ніколи,-
Не покидав мене ні врадості,ні в горе.
До тебе я все більш звикаю
Тебе нема,ти знов "Offline",а я чекаю...
Та ти прийшов і я з'явилась в мережі
Все тільки починається,-
Маленьке,замкнуте для двох лиш коло.
Нема різниці,що говорять всі навколо,
Ніхто не скаже цього в слух.
Для мене - ти найкращий,найдорожчий в світі
"Віртуальний друг"...
