Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: БАТЬКО ЛИШАВСЬ НА ВІЙНІ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав Дорожний, 11.05.2012 - 21:51
мабуть, не знають теперішні сталіністи, що після 1947 року міста СРСР були «вичищені» від інвалідів. Людей, які віддали своє здоров’я, частини тіла тій війні, їх виловлювали і вивозили на острови. На Валаамі та Соловках влаштували так звані притулки для інвалідів, що фактично були тюрмами. Звідти ті люди вже не могли повернутись.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Свята правда. Дуже схоже було з моїм батьком...Борода, 11.05.2012 - 12:49
Добру справу розпочав, друже, бо тільки правдою можна зупинити ту ординську навалу і чужинське засилля! Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЩИРО ДЯКУЮ.ДАВАЙ, БРАТЕ, РАЗОМ... Ліоліна, 11.05.2012 - 12:31
Дякую Вам за вірш про батька.Вічна йому пам"ять, як Герою і Справжній Людині Віктор Варварич, 11.05.2012 - 12:27
Мій дід загинув за 20км. від Берліна і залишив 4 дітей...Вічна їм пам'ять...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вічна пам"ять загиблим. Один мій дідусь на фронті безвісті пропав. Батько мав бойові нагороди і совість. А тесть дійшов до Берліну й потім чотири роки дослужував. Живе в Миргороді (Тещограді). Віктор Варварич, 11.05.2012 - 12:17
"Хай Сталін підкаже, як жити мені!.. Краще загинем обоє"....безглуздя... це ідеологія...
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це говорив мій БАТЬКО в Ромодані... Я тоді ще був маленьким, але запам"ятав не з радіо... Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ще один вірш про батька:С П А Д О К Тоді, як пільги ще були й користувались ними люди, а ті, що били себе в груди, ще й зверху "вибити" могли, – вважали батька* диваком. Не добивався він мундиром ні телефону, ні квартири. Як всі, стояв за молоком... Похоронили без промов... Довкруг усе куцішим стало. І цокає у спадок "Слава", мов серце, сповнене добром. ____________ * Батько – інвалід 1 групи ВВВ. Помер в 1990, похований в Городні на Чернігівщині. З повагою - Олександр Андрійович Печора. |
|
|