Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Одна сім’я - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 06.12.2011 - 12:04
Хай твоя родина буде у повному складі найближчих.... сто років!!!!Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Люба!
Андрєєв, 05.12.2011 - 17:04
Інколи думаю,как нам деколи не вистачає таких простих і добрих віршів - особливо про свою родину. Дякую Вам.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що Вам сподобалось. Дякую!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 04.12.2011 - 16:43
Як приємно читати такі ніжні звертання до сестри і пам*ятати завжди про батьківську домівку де народилась і виросла... Вірш дуже сподобався...
Окрилена, 29.11.2011 - 09:13
Тепло і ніжно-ніжно Це ніби пригорщі любові , втілені у слово. Дуже гарно, Валюш
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Наталочко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, повертаючись думками у минуле, черпаєм там сили, щоб іти далі дорогою життя. Дякую, Віталій!
tatapoli, 29.11.2011 - 05:43
Дуже гарно! Приєднуюсь до привітань! [imghttp://s56.radikal.ru/i154/1111/6c/dd1f79d0e55d.gifimg> Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую, Надійко!
Наталя Данилюк, 28.11.2011 - 22:54
Які теплі приємні спогади...Лягають на душу,як сонячні промені... Ностальгічно.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Порозкидали нас, братів та сестер, роки по різних куточках колишнього союзу. Живемо спогадами та не частими зустрічами. Дякую, Наталю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Призма часу пересіює їх, немов через сито. Дякую, Ясене!
Радченко, 28.11.2011 - 21:54
Гойдує - гойдаєСпалохано - сполохано Ці спогади завжди з нами. Гарно і ніжно. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вони часточка нас теперішніх... Дякую, Олю!
|
|
|