Я дихаю осінньою росою,
мені до смаку листя зорепад.
Я відчуваю, як ударом в скроню,
влетіла куля чисто на попад…
Я залишаюсь в серці оборони,
загину без мети і без образ.
Я не забуду твої феромони,
залишу місто без чужих прикрас…
Ти дихаєш осінньою росою,
тобі до смаку мій м’який напад.
Ти відчуваєш, як у мої скроні,
влетіла куля чисто на попад…
Це не війна два тіла об*єднала,
не ти - не я, а два палких серця.
Моя Весна щось вічне покохала,
вуста сказали - я тепер твоя...