Все потонуло у імлі солодкий спів
Зникаючого марева чарівних мрій
Здається зупинився час повільний рух
У голові всілякий хлам і я оглух
Все різне – думаю й роблю мабуть здурів
Ніхто не скаже чому так я зрозумів
Але спокійно так усе сум на устах
Уже нема в душі собак і тільки страх.