Я такий який є
мені треба лиш іскру
трохи справжности твої
крок у двох за карниз
запали моє небо
я є легкозаймистий
одягай мої крила
й не дивися у низ...
Не дивись що те небо
осипається з стелі
таке тепле і чисте
намальоване наче малям
не дивися що крила мої
зроблені з воску
аби як поналіплене
пір'я там
Просто будь
і не вицвітуть барви
не осиплеться небо
від невіри у ніч
крила втримають сонце
щоб дістатися Бога
стане воску на двох
віри нашої свіч
Так радію, коли відкриваю для себе нових авторів у яких є чому повчитися! Вірш на високому рівні
Вітер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно що речі пережиті і відчуті тобою, десь на самому споді, про що просто так напевне і не скажеш нікому, в отакий манер відгукуються в людях підтверджуючи свою справжність і вагомість!
гарно пишите.. а в цьому, певно, орфографічна помилка: справжности твої.. )
Вітер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і приємні слова! А на рахунок вашого зауваження, то я зумисне так написав, так воно лилося тоді і не було бажання дотримуватись будь яких правил чи щось переінакшувати. Заходьте ще зажди вам радий!!!
Вітер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відвертість, і те що прочитали! А вірш про нас з Вами, про те як важливо бути у чиємусь житті,бути частиною когось близького тобі і рідного, перейматись його світом і приймати таким який він є без осуду, але з любов'ю... Спробуйте перечитати ще раз впевнений Ви збагнете!
Вірш на високому рівні 
