Я такий який є
мені треба лиш іскру
трохи справжности твої
крок у двох за карниз
запали моє небо
я є легкозаймистий
одягай мої крила
й не дивися у низ...
Не дивись що те небо
осипається з стелі
таке тепле і чисте
намальоване наче малям
не дивися що крила мої
зроблені з воску
аби як поналіплене
пір'я там
Просто будь
і не вицвітуть барви
не осиплеться небо
від невіри у ніч
крила втримають сонце
щоб дістатися Бога
стане воску на двох
віри нашої свіч
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212773
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2010
автор: Вітер