Перший раз, цієї ночі, не приснилась ти мені,
Не прийшла до мене уві сні,
І я не розумію, в чому річ,
Пустою видалась ця ніч.
Куди ж моя чарівниця-весна пропала,
Та, що моє серце украла,
І закрив я знову очі,
І відправився шукати тебе, посеред ночі.
Серед джунглів опинився я,
Ти втікала, і сказала, що не моя,
Як же так, доганяю я тебе,
Сам не знаю, до чого це призведе.
Ти смієшся, втікаєш,
Неначе Амур, в моє серце стріляєш,
І кожен день, я хочу чути цей веселий сміх,
Радію, неначе дитя, яке побачило перший сніг.
І шукаю я тебе, посеред цієї красоти,
Побачив водоспад, і озеро, - а там ти,
І ця озера блакить,
І блиск очей, що не дають мені жить,
І пройшла лиш мить,
Я з тобою у воді,
І дивлячись у очі твої,
Я скажу тобі,
«Шкода, що це тільки сни».
Бризки води на моєму лиці,
Куди знову поділась ти?
І лиш далекий сміх, заставить мене,
Знову доганяти тебе,
По всій Землі, нема різниці – де.
Ціле життя тебе шукати буду,
Цей блиск очей ніколи не забуду,
Якщо ти ангел? – знай,
На небо не втікай,
Або серце моє з собою забирай.
Хочеш, можеш із ним пограти,
Хочеш, можеш кохати,
Хочеш, дияволу віддати,
Головне, щоб було у тебе,
Більше нічого не треба.
По життю, буває часто так,
Догнав, і втратив, - сам не знаєш як,
Щастя було у руці,
А остався, лиш крик душі.
Ти знаєш, зараз говорю про себе,
Не хочу, щоб так було у тебе,
Ти мені дуже дорога,
Судьба твоя,
І ці незабутні сни,
В яких приходиш тільки ти.
ID:
777278
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 16.02.2018 05:56:40
© дата внесення змiн: 16.02.2018 05:56:40
автор: hash
Вкажіть причину вашої скарги
|
