Ціна життя та почуттів у ньому,
Якому підкоряються вони закону?
Чому підхоплюють, несуть у невагомість,
А потім, по хвилі часу, натомість,
Скидають в прірву, чи у вир крутий?
А ти мовиш собі, що потопати не смій
Й барахтаєшся в ньому навмання,
І вчишся знову виживати - знання -
Життєве кредо, їх не вичитаєш із книжок
Й дається, в руки, в один кінець квиток.
На полустанку новім майорить весна,
Природа не скупиться підкинути полотна.
І ми там можемо залишити розписи свої,
Під копірку відбиті, чи власні - особливі.
Трактуємо право вибору по совісті, чи гаманці,
Вперед ступаємо прямо, чи нахильці.
Всі східці вгору, чи донизу
Не варті кроків, якщо без хмизу,
Який підтримує вогонь душі,
Ступати ними і голизні тоді
Дерев весняних заздрити у пору,
Їм листяниця молода дасть фору.
Душі ж голизну крити нічим -
Ти сам собі - чи мачуха, чи вітчим.
01.03.13