Гай-Нижник Павло

Сторінки (4/330):  « 1 2 3 4»

Життя, мов блискавка

                         [b]*      *      *[/b]

Життя,  мов  блискавка,  сяйну́ло
Тобі  в  початку  юних  літ,
Та  й  пролетіло,  промайнуло,
І  ти  уже  –  зів’ялий  цвіт…

І  поза  спину  озирнувшись,
Гадаєш  інколи  в  журбі:
Невже  колись  я  був  квітучим
Чи,  може,  то  булo  у  сні?

Так  гірко  жити  миттю  смерті.
Та  деколи,  з  собов  на  сам,
Собі  міркуєш:  от  нарешті
Я  взнаю,  як  і  що  є  “там”…

                               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                     [i]23  червня  1991  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.36.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010


Пам'яті борців за волю України-Руси

   [b]ПАМ’ЯТІ  БОРЦІВ  ЗА  ВОЛЮ
УКРАЇНИ-РУСИ  ВІД  МИНУЛИХ
           ДО  НИНІШНІХ  РОКІВ[/b]

Поставте  свічку  там,  де  стоїтé.
І  не  турбуйтесь,  що  нема  могили.
У  нашім  Краї  кожне  деревце́
На  сльoзах  України  ми  зростили.

У  нашім  Краї  кожне  озерцé
Із  сліз  скопи́чилось.  І  вилилися  ріки
Із  ран  сторізаних,  не  згoєних  взірцем
Свободолюбства  прадідів  великих.

Кладіть  же  свічку  там,  де  стоїтé.
Земля  ж  бо  наша  скроплена  кровою,
Бо  ті  плоди  рає́ві,  що  їстe,
Зросли  на  трупах  скошених  героїв.

Вклоніться  їм  за  те,  що  живетé.
Усім  –  хто  впав  за  Волю,  за  Ідею!
І  свічку  покладіть,  де  стоїте́,
Щоб  святість  сяяла  над  нашою  землею!

                                                               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                     [i]22  червня  1991  р.[/i]




[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.35.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2010


Про сльози

                       [b]ПРО  СЛЬОЗИ[/b]

Чи  бачив  ти  колись,  як  плачуть  сльо́зи?
Як  із  сльози́  викрапує  сльоза?
Чом  сльози  замерзають  на  морозі
І  чом  не  замерзають  на  очах?

Чи  знаєш  ти,  як  кат  себе  катує
Всерéдині,  непі́знаній  самим,
І  як  сумління  б’є  його,  мордує,
Коли  в  нім  сльози  плачуть  мов  живі?

                                                               [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                     [i]20  червня  1991  р.[/i]




[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.34.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010


Пусти надію… Най летить

               [b]*      *      *[/b]

Пусти  надію…  Най  летить.
Нащó  тобі  надія  нині?
Зірвáній  квітці  й  у  воді
Вже  сподівання  не  потрібні.

Облиш  і  кинься  на  ножа,
Щоб  не  тремтіти  перед  смертю.
Вона  не  кoштує  й  грошá,
Щоб  ї’  чекати  в  тихім  тремті.

Піди  достойно  на  той  суд
Навіть  якщо  ти  жив  ганебно,
Але  спочатку  не  забудь,
Що  перш  батьків  не  вправі  вмерти.

Їх  ти  до  судного  кінця
В  теплі  своїм  винен  довéсти.
То  –  твоя  місія  свята,
То  –  твоє  ви́правдання  в  пеклі.

                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                           [i]1  лютого  1991  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.33.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010


Не дивись на той шлях

               [b]*      *      *[/b]

Не  дивись  на  той  шлях  –
Він  давно  вже  не  твій.
Він  тікає  від  тебе  
                           нестримно,

Він  проліг  через  нас,
Наслідив,  як-но  зміг,
Й  залиши́в  позадý
                         безупинно...

         [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                 [i]1  лютого  1991  р.[/i]




Гай-Нижник  П.  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.32.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010


Я хочу вмерти так, щоб хтось це бачив

                                       [b]*      *      *[/b]

Я  хочу  вмерти  так,  щоб  хтось  це  бачив.
Щоб  хтось  узрів  як  час  ламає  гай.
Щоб  плакав  дощ  і  хтось  відчув,  що  втратив
Когось  того,  від  чого  скрізь  печаль.
Щоб  знав  я  в  цю  хвилину  нескінчeнну,
Що  сум  на  мить  когось  заполони́ть,
Що  люди  скажуть:  України  сина
Ховаємо  ми  в  України  плідь.
Щоб  три  верби  зажурено  стояли,
І  три  топoлі  тя́глись  до  небес,
Щоб  у  ногах  Дніпрові  хвилі  грали,
А  над  чолом  щоб  височився  хрест.

                               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                               [i]5  січня  1991  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.31.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Матері

                         [b]МАТЕРІ[/b]

Я  багато  знаю  твого  плáчу,
Тихих  зíтхань  в  вечоровій  млі.
Мамо,  матінко,  вчора  Вас  я  бачив
У  казково  дивовижнім  сні.

Як  стyжи́вся  хутко  за  очима,
Де  самі  лиш  ніжність  та  любов,
За  словами  лагідними:  “Сину,
Повечеряй  перед  мудрим  сном”.

Дoрогі  твоєї  мови  звуки,
Від  яких  все  дихає  теплом,
Клопітливі,  працьовиті  руки,
Щира  ласка  лагідних  долонь.

Мій  вірний  друг  у  прoменях  натхнення
І  рятівник  в  годину  найтяжку,
Тебе  я  бачив  гарну  та  веселу
В  ряснiм  та  пишнім  весняні́м  садку́.

Всміхалась  ти  у  вишитій  сорочці
І  волошки́  збирала  поміж  трав.
Як  мало  мені  зоряної  ночі
І  сну,  в  якім  я  матінку  згадав.

А  зрaння  знов  дивлюсь  в  далекий  шлях,
Заплутаний  в  поверненні  до  тебе,
Даруй  мені  за  сльози  на  очах,
Що  викликaв  колись  я  через  себе.

                                 [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                 [i]25  жовтня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.30.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Декларація - 1990

       [b]ДЕКЛАРАЦІЯ  –  1990[/b]*

То  –  вихор  мови  про  бажáне,
Пeра  то  oпис  про  жада́не,
То  –  давніх  прагнень  гарний  злив,
То  –  вираз  мрій  у  дійсність  слів.

Крапля  роси  там  в  кожній  стрічці,
Що  замінила  бурхіт  річки
В  снагу́  пекельну  гіркоти́,
Звідки  лінуємось  втекти.

То  –  як  оа́за  у  омáні,
На  мить  щаслива  у  дурмáні,
Хотiнь  заспокоє́нні  жа́хи,
Пір’я  не  зло́вленої  птáхи.

                                 [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                       [i]30  вересня  1990  р.[/i]





 *  Декларація  “Про  державний  суверенітет  України”,  прийнята  Верховною  Радою  УРСР  у  1990  р.


[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.29.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183684
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010


О, Боже! Як же ж я кохаю цей край

                       [b]*      *      *[/b]

О,  Боже!  Як  же  ж  я  кохаю
Цей  край  росою  умивáний,
Під  морочливий  плач  дощу,
Де  надкраса  наводить  сум.

Як  бачу  дзеркальце-озéрце
І  в  нім  милується  верба,
То  в  зачарованості  серце,
Здається,  битись  забува…

А  там,  за  ним,  на  край  землі
Пови́лась  річенька,  мов  стрічка,
При  ній  заснули  мочарі
Й  лунає  пісня  молодична  –

М’якa,  леліюча  природу
Й  захопленням  налитий  погляд,
Свіженький  вітер  й  глибину́,
Місток  та  шлях  в  далечину.

Вздовж  шляху  до́левого  того
Про  щось  задумалась  калина.
Мабyть  про  те,  що  надто  довго
Не  смакував  я  ягоди́ни

Із  гілок-рученят  земли́стих
Її  шляхетності  та  хисту.
А  вітер  лине  над  ланами
Із  солов’їними  співaми.

Душа  в  красі  цій  тане  наче
В  краплинах  та  веселці  вранці,
І  Бога  я  в  сльозах  вмоляю:
Дай  вічних  літ  моєму  краю.

                                   [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                       [i]25  вересня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.28.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2010


Як дивно думка гармонує з морем

                               [b]*      *      *[/b]

Як  дивно  думка  гармонує  з  морем,
З  таємним  гоміном  заледве  видних  хвиль.
Як  зачаровано  ширя́  над  суходолом
З  вологим  вітром  і  не  зна  падінь.

Як  заплітається  вона  в  самотній  кущик
І  ніжно  стелиться  на  ки́лимі  піску,
Пірнає  знову  у  глиби́нну  гущу
І  в  ній  розвaжує  зколихану  траву.

Звідтіль  вона  вини́рює  у  світло
І  чайкою  у  височінь  зліта…
Кохає  думка  простір  так  незмірно,
Що  тільки  в  нім  гармонію  шукa.

                                                                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                           [i]22  вересня  1990  р.[/i]

[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.25.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Земля батьків в солодкому тумані поляглá

                       [b]*      *      *[/b]

Земля  батьків  в  солодкому  тумані  поляглá…
І  діамантом  рос,  мов  ковдрою,  встеля́
Ніч,  своє  теплo,  свою  любов
І  мову  зачарованих  дібров.

Ніч…  Земля  батьків
Ширяє  у  полоні  її  снів,
В  пухнастім  цвіті  килимів-садів
Спить  Край  у  вільнім  хмелі  чистих  мрій.

Свята  земля…
Марія-Діва  знов  народжує  Христа
У  цім  чудеснім  бaтьківськім  гаю,
В  цім  кольоровім  Божому  раю.

                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                             [i]20  вересня  1990  р.[/i]

[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.24.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Погляну в море, та й згадаю

                     [b]*      *      *[/b]

Погляну  в  море,  та  й  згадаю
Ставок  маленький  між  лугів,
Як  тихо  вeрби  сум  гойдaють
Під  мрійний  шелест  тополів.

Десь  там,  на  обрії,  біліє
У  мальвах  писанка-село,
А  навкруги  садок  рясніє,
Казково  й  зaтишно  кругoм.

В  височині  ширя  лелека,
Крильми  на  вітерець  лягa
І  слухає  пісeнний  шепіт,
Що  мовить  тиші  осокa.

Казковий  краю  мій  далекий,
Стyжилась  по  тобі  душа
У  цім  безкраїм  морі  й  стeпі  –
Землі,  де  прoстору  краса.

                                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                               [i]14  вересня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.23.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Українцям діаспори

     [b]УКРАЇНЦЯМ  ДІАСПОРИ[/b]

О  Боже!  Радник  мій  високий
Покинь  мене  в  скрýтний  цей  день.
Нехай  мій  погляд  кароокий
Вже  не  турбує  більш  Тебе.

З  тобою  житиму  я  далі,
Навчатимусь  святих  учінь,
А  Ти,  молю́  Господь,  благаю,
Поглянь  за  тую  далечінь…

Аж,  бачиш,  там,  за  океаном,
Мої  терза́ються  брати,
Колись  їх  предків  тут  застала
Важка  біда  страшних  років.

О  Боже!  Дай  їм  ради  й  віри!
Нащо́  мені…  Подай  же  їм
Із  нею  вітер  з  України
(Я  ж  бо  живу  в  своїй  землі).

Хай  ним  потішаться  в  чужи́ні,
Все  ж  стане  серцю  веселіш,
І  стань  порадником  сумлінню
Їхніх  дітей  та  матерів.

Хай  Батьківщина  в  Твоїй  Церкві
Дасть  їхнім  ду́шенькам  теплíнь,
Бо  їм  недістає  так  Неньки
Та  українських  сновидінь.

               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                     [i]8  вересня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Українцям  діяспори  //  Батьківщина  (Торонто,  Канада).  –  1992.  –  Vol.  LIII.  –  №7–8.  –  липень–серпень.  –  С.5.  

[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2010


Загиблим в Афганістані

     [b]ЗАГИБЛИМ  В  АФГАНІСТАНІ[/b]

Вони  –  немовби  тро́мби  в  жи́лах,
Неначе  сіль  на  ранах  кров’яни́х.
І  жахається  в  снах  Батьківщина
Дотепер  від  страждань  матерів.

Бо  пливуть  у  оча́х,  оповиті
Рушником  українським,  човни.
І  нема  без  віночка,  без  квітів,
І  нема  де  б  не  бу́ло  труни.

А  між  ними  у  чорній  хустині,
По  коліна  у  крові  й  воді,
Стоїть  Мати  –  краса-Україна  –
Зустрічає  героїв  своїх.

Повернулися  врешті  додому,
В  лебеди́ні  гніздeчка  свої́.
Вони  там  так  просили  у  долі
Швидше  впа́сти  в  обі́йми  батьків…

                         [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                         [i]25  серпня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.21.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2010


Борцям ОУН-УПА

           [b]БОРЦЯМ  ОУН–УПА[/b]

Їх  імена  не  карбували  злóтом,
Їм  мармурові  не  клали́  хрести.
Вони  писали  кровію  і  пóтом
Свої  наймення  в  земляні  листи.

Їх  Бог  карав  за  те,  що  вище  нього
Вони  тримали  свій  стражденний  Край,
Вони  й  грішили  лиш  задля  святого,
І  хто  ще  зна,  чи  впа́ли  вони  в  рай.

Не  боячи́сь  безславного  заги́ну,
У  прірву  ки́дали  непрóжиті  роки
Ті,  котрі  ніжили  й  леліяли  Вкраїну,
А  доля  їх  кохала  навпаки…

                                                 [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                           [i]7  липня  1991  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.38.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183323
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Коли минe весна і стихне зaпал мій

                               [b]*      *      *[/b]

Коли  минé  весна  і  стихне  зáпал  мій,
Як  кіс  моїх  торкнеться  сивинa,
Спyщуся  я  униз,  де  тиша  і  краса,
Де  осінь  золото  кидa  до  моїх  ніг.

Напевно,  лиш  тоді,  знесиливсь  від  шукань,
Як  лебідь,  що  прожив  ущент  пташиний  вік,
Я  хлюпнусь  зморено  в  озéра,  де  журба,
І  там  чекатиму  вже  свій  останній  сніг.

Милуючись  рослин  офірува́нням,
Я  відречусь  від  пошуків  старих,
А  в  сповідях  все  вкриє  сумування,
Що  зірку  не  щастило  мні  знайти.

Що  молодість  пролíтав  й  проборовся,
Що  крила  пообдeр  до  голини́
І  що  життя  (від  Місяця  до  Сонця)
Не  зміг  в  коханні  дати  все  тобі.

Тоді  ж  отямлюсь  та  загрaє
Тендітна  стрyнка  у  мені́
І  лебеди́на  пісня  стане
У  мoїм  серці  понад  всім.

Так  пізно,  мабуть,  зрозумію
В  душі  кохання  пригорнyть,
Що  серце  на́шеє  зімліє,
Що  сльози  втрати  потечуть.

Так,  оповивши  теплий  спогад,
Й  тебе,  лебідонько  моя́,
Зустріну  сніг  я  в  нагороду
За  розпотрóшене  життя.

                                           [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                 [i]11  серпня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Згадуй  мене...  Лірика  кохання.  -  К.,  2006.  -  С.22.
[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2010


Скажи-но, гай, чи близько звiдси рай?

               [b]*      *      *[/b]

Скажи-но,  гай,
Чи  близько  звідси  рай?
Як  близько  цвіт
Той  яблуневий?
Чи  є  там  сум
Та  твій  журли́вий  шелест,
Чи  схожий  він
На  наш  чарíвний  край?

Прошелести  мені,  гайочок,
Чи  бачив  ти  Госпoдніх  дoчок?
Кажуть,  що  Місяць  уночі
Малює  їхні  образи.
Може,  стрічав  між  них  жада́ну
Мою  дружину  та  кохану?
Відраду  серцю  здавна  цю,
Здається,  Бог  пішле  з  раю́.

Зморився  жити  в  цім  смітті…
Та  страшно,  раптом  не  знайти
Мені  в  Нім  те,  що  тут  зросло
Колоссям  дорогим,  добро́м.
Боюсь,  батьків  більш  не  зустріну,
Милій  до  рук  не  прилягнý,
З  тобою,  гаю,  не  помрію
І  раю,  ген,  не  досягнý.

               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                 [i]17  червня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2010


Батькові

                 [b]БАТЬКОВІ[/b]

Тебе  вже  сивина  торкнулась…
Незвично  так.  Не  по  тобí,
Вона  прийшлася  по  весні.
Не  по  твої́х  очах-черешнях,
Душі  козацької,  добра,
Таланту  твого  молодого,
Твоє́го  співу  солов’я.

Сивина-сивина  оповила  тебе…
Так  підступно,  як  старість  з  роками.
І  у  тyзі  частіш  застаю  тебе  вже,
За  сумними  здебільшого  думо-піснями.
Сивина,  сивина.  Мов  цигарка  –  життя.
Непомітно  зникa,  як  минає  зоріння.
Молода-молода  твоя  щедра  душа.
Сивина  –  це  батькiвське  твоє  освятіння.

                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                             [i]29  травня  1990  р.
[/i]

[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.17.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2010


Смак свободи

               [b]СМАК  СВОБОДИ[/b]

Пізнав  я  рано  смак  свободи
І,  ма́буть,  в  цім  моя  біда,
Бо  маю  крила  я  здорові,
А  прóстору  для  них  нема.

                               [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                     [i]17  червня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183307
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2010


Я весь - як гай той по весні

                 [b]*      *      *[/b]

Я  весь  –  як  гай  той  по  весні:
Багатобарвний,  кароокий.
В  душі  шумить,  в  серці  –  бурлить,
У  думах  –  тихий  і  глибокий.

Я  всім  корінням  в  Україні,
Міцною  силою  в  землі.
До  Бога  прагну  досягти,
Чоло  схилити  перед  Ним.

Бажаю  ще  усю  роди́ну,
Усю  квітучу  Україну
В  себе  вселити,  об’єднати
В  однім  гаю,  в  єдиній  хаті,

Посеред  злагоди  й  добра
Під  дивний  щебет  солов’я.
Усе  це  –  гай,
Усе  це  –  Я.

Неначе  сповнена  душа,
Що  край  коханий  оповила.
У  ній  така  шалена  сила,
Що  ще  не  відала  Земля.

Я  гай  співучий,  просторо́вий,  –
Квітучий,  запaшни́й,  здоровий,
Такий  кохаючий  та  ніжний,
Такий  збентежений  і  різний.

                   [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                   [i]24  травня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Чи в нашій хаті - наша воля?!

[b]ЧИ  В  НАШІЙ  ХАТІ  –    НАША  ВОЛЯ?![/b]

Ген,  сонце  сходить  в  синє  небо
Над  позолотою  ланів,
І  сурма  втóрить:  браття,  треба
В  нас  відродити  велетнів!

Бо  й  Пушкін,  той  “великорос”,
Що  за  царевим  за  наказом
Наш  рід  в  “Полтавє”  хтів  осмíять,
Себе  малим  відчув  одразу,
Коли  у  нaклеп  став  він  втíлять
Слова  гетьмáнові  –  накази:

“Давно  без  батькової  слави
Ми,  як  воли,  в  ярмі  жили́,
У  підданстві  або  Варшави,
Або  великої  Москви.
Возиться  годі  з  москалями,
Укрáйні  царством  буть  пора!
Москаль  жахнеться  перед  нами”.

Чи  то,  як  навіть  у  Росії,
Її  ж  то  вірного  синá,
Наш  славний,  часом,  дух  пройняв,
То  ми,  від  Бога  українці,
Будeмо  кланятись,  мов  вівці?
Не  вірю!  Мовим  своє  “Я”!
Нам  сил  додасть  наша  земля.

І  більш  не  вимовить  Москви́ні,
Що  мій  народ  не  мав  горди́ні,
“Что  он  нє  вєдаєт  святині,
Что  он  нє  знаєт  благостині,
Что  он  нє  любіт  нєчєго,
Что  кровь  готов  он  літь,  как  воду,
Что  прєзіраєт  он  свободу,
Что  нєт  отчизни  для  нєго”.

А  ми  ще  змалку  цю  “Полтаву”
Вивчали  й  сорому  не  мали,
І  плюнуть  в  очі  москалю
Ніхто  не  міг.
Всі  щось  чекали
І  бруд  на  себе  виливали.

Коли  ж  всміхнулась  доля  раз,
Чи  варто  гаяти  нам  час?
Не  краще  ль  нам  оту  “Полтаву”
Переписати  на  свій  лад
І  втрачену  під  нею  славу
Вітчизні  повернуть  назад.

Пора,  брати́!  Покажем  нині,
Що  є  у  душах  в  нас  святині!
Благославить  нас  мати  й  доля
Бо  в  нашій  хаті  –  наша  воля!

                                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                               [i]24  вересня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.26-27.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2010


Чи вийдуть Люди з нас, чи ні?

                         [b]*      *      *[/b]

Чи  вийдуть  Люди  з  нас,  чи  ні?
Чи  будуть  душі  наші  чисті?
Чи  стануть  за  дідів  сини,
Щоб  згинуть  разом  за  Вітчизну?

Чи  ще  достане  на  мій  вік
Узріти  диво-пожари́ще,
Як  кров  вирує  та  бурлить,
Зусюди  люди  трутнів  тиснуть.

Чи  буде  прагнення  в  народі
Утратити  в  скупім  житті
Усе,  що  є,  за  подих  волі,
Крім  української  землі.

Чи  на  очах  моїх  постане:
Коли  розкормлена  “свиня”
У  юшці  врешті  забагряне,
Злeтить  із  неї  голова.

Скажи,  Провидець,  чи  настане,
Прийдe  коли  нова  доба,
Й  жебрацький  дух  наш  Край  зміняє
На  Дух  незламця-бунтаря?

                                                 [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                     [i]20  травня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010


Вставай, знівечений нарід!

                         [b]*      *      *[/b]

Вставай,  знівечений  нарід!
Каліки,  й  ви  піднoсьтесь  вгору!
Усі,  хто  дýшею  поник
Відкиньте  відчай,  знищіть  втому!
Сліпі  –  прозрійте!
Мерлі  –  встаньте!
Напружте  вже  охлялий  м’яз!
Руйнуйте  мури  і  до  волі,
Стеліть  до  волі  собі  шлях!

Хай  хтось  заграє  на  бандурі,
Щоб  веселіш  булo  іти.
Хай  сили  вистачить  і  віри
На  шлях,  Гóсподь  що  освятив.
І  ми,  голодні  та  обдерті,
Ся  вклонимо  в  його  теплі
Лише  Вітчизні  напівмертвій
І  більш  нікому  на  Землі.

Не  бійся  вмерти!
Ти  –  безсмертний!
Колись  вже  вбитий  був  Христос.
Та  Він  не  зник,  вознісся  врешті
Як  Переможець  і  як  Бог.
Згадай  Його,  і  при́йде  сила!
Вставай  і  знай  лише  одно:
“Воскрес  Христос,
Воскресне  й  Україна!”
Хоч  як  би  там  воно  булó.

                                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                             [i]8  травня  1990  р.[/i]

[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Про захланність

       [b]ПРО  ЗАХЛАННІСТЬ[/b]

Ішов  кудись  козак  давно,
Аж  бачить  –  на  землі  ярмо.
Дай,  дума,  вiзьму,  все  ж  –  добрo,
Щоб  неньку  не  паплюжило.

І  досі  з  ним  оте  ярмо,
Бо  шкoда  кинути  гівно,
Бо  хто  йо’  зна,  може  воно
Стане  колись  в  міндобриво.

Минув  вже  день,  минула  ніч…
Він  зрозумів  –  то  хибна  річ.
Та  вже  нелегко  знять  ярмо,
Бо  в  шию  втерлося  воно.

             [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                 [i]26  квітня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.13.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Моя Мати - Україна

           [b]*      *      *[/b]

Моя  Мати  –  Україна.
Моя  Хата  –  Україна.
У  тій  хаті  нема  стелі,
А  кімнати  всі  –  пустелі.

Моя  хата  вже  згоріла,
Моя  Мати  –  постаріла.
Не  одного  мене  Мати
Колись  пéстила  в  цій  хаті.

Та  стою  серед  руїни
Один  соколом  безсилим.
Б’юся  крилами  в  вогнях,
Плаче  сива  Матір  в  злиднях.

Розлетілись  соколята,
Овдовіла  краса-Мати.
Колись  вічно  молода
Ними  в  пекло  кинута.

Гей!  Злітайтесь,  соколята!
Час  сокóлами  ставати!
Із  вогню  постане  Хата,
Вас  Вкраїна  кличе  –  Мати!

         [i][b]Павло  Гай-Нижник[/b][/i]
               [i]24  квітня  1990  р.[/i]


[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Здобути волю тую треба

                   [b]*      *      *[/b]

Здобути  волю  тую  треба,
Тра  вишкребти  її  з  камéню,
Зі  скреготом  нігтiв  шаленим
Розбити  духом  оцю  скелю.

Зубами  вигризти  життя,
Пробити  мури  головою
І  розкришити  їх  впертя́м,
З  в’язниці  вийти  на  свободу.

А  там,  під  синім  небосхилом,
Упасти  у  джерельну  воду,
Напитись,  наче  меду  з  ви́ном,
Та  милуватись  на  природу.

Батьків  до  серця  пригорнувши,
І  вмерти  можна,  ніби  був
Мов  птах,  що  сонця  досягнув,
Волю  у  груди  всім  вдихнувши.

                   [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                       [i]21  квітня  1990  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


До Н. С. та інших…

               [b]ДО  Н.С.  ТА  ІНШИХ…[/b]

Не  відчаєм  могутня  Україна!
Не  у  сльозáх  прекрасний  наш  народ!
У  відчаї  ніхто  не  брав  ще  сили
(Слід  ключ  шукать,  щоб  відчинить  замóк).

Так,  я  бунтар!  Я  від  болю  і  лиха
Став  ним.  Я  вірно  кохав!  Я  любив!
Ніжність  обожнював  зáвжди  і  жінку.
Хто  ж  винен  у  тому,  що  став  я  таким?!

Хто  покалічив  душу  народжену?
Хто  почуття  це  болотом  облив?
Той,  хто  у  відчаї,  юних  калічачи,
Трýну  Вітчизні  моїй  сколотив!

Ви  запаскудили  мову  найщирішу,
Слово  не  в  Слово,  а  в  вигук  звели́,
Думку  відновлену  звeти  “позичена”.
Як  же  ж  без  неї  ви  жити  могли?

Спóкою  хочете!  Прагнете  ти́ші!
Страшно  почути  вже  цокіт  підків?
Крові  святої  страхаєтесь?  Миші!
Нам  вже  зарáння  звeли́  ви  хрести!

Ні!  Не  поразка  чекає  нас  нині.
Буде  жорстокість  в  ім’я  правоти.
Я  щиро  бажаю  добра  Україні,
Та  у  терпінні  його  не  знайти!

                       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                             [i]23  жовтня  1989  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Тебе назвав Бог - Українка

                         [b]*      *      *[/b]

Тебе  назвав  Бог  –  Українка,
Тобі  вродливу  дав  красу,
Талан  й  співучу  мову  дзві́нку
І  душу  доброзичливу.

Земля  давала  сили  зма́лу,
Вкраїна  ненькою  була,
З  дитинства  ти  спoвна́  спізнала
Насóлоду  її  теплa.

Велична  нація  зростила
Тебе  матусею  дочки́,
Надай  же  їй  від  України
Того  тепла  і  доброти.

Із  материнським  молоком
Вливай  і  їй  любов  до  мови
І  гордість,  що  бентежить  кров
В  ній  українського  народу.

                                       [b]  [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                             [i]16  грудня  1988  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.9.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183085
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010


За що вони там умирали

[b]ЗА  ЩО  ВОНИ  ТАМ  УМИРАЛИ[/b]

В  сльозáх  стрічає  зoрі  мати.
Все  заніміло  біля  хати…
І  ні́  для  кого  їй  вже  жити,
Вже  нíкому  любов  дарити.

Сини́…  Сини́…  О  Боже  милий!
Ти  бачив  сльози  України?
Ти  бачив  горе  матерів,
Що  вже  не  матимуть  синів?

Ти  бачив  ту  жахливу  мить,
Коли  твоїх  небес  блакить
Встеляли  вибухи  земні
І  закривавлені  шматки

Ущент  розірваних  солдатів?
За  що  послали  їх  вмирати?
Кажи.  Чого  мовчиш?
Не  знаєш…

Чи  від  ворожої  навали
Вони  Вітчизну  рятували?
Чи  “духи”  вже  лічили  дні
До  інтервенції?  То  ж  –  ні!

Кого  ж  вони  там  захищали?
За  що  життя  своє  віддали
У  про́клятому  матерями
Далекому  Афганістані?

       [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
           [i]29  вересня  1988  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.[/i]  Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.8.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2010


Я шукаю той шлях, що до Храму веде

               [b]*      *      *[/b]

Я  шукаю  той  шлях,
Що  до  Храму  веде,
Де  на  всіх  спільний  дах,
Де  єднання  ідей.

Бо  ніхто  не  збудує
Для  себе  лиш  Храм,
І  колись,  врешті-решт,
Розірвé  себе  сам.

                           [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                 [i]13  травня  1985  р.[/i]



[i]Гай-Нижник  П.  [/i]Смак  свободи...  Лірика  життя.  -  К.:  Вид-во  "Цифра-друк",  2009.  -  С.6.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183080
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.04.2010