Гай-Нижник Павло

Сторінки (4/330):

1 2 3 4

Світанок йде

[b]СВІТАНОК ЙДЕ[/b]

Світанок йде. Відніється зарáння
Той час, як настає дізнáння,
Пора зізнань і покаяння,
Та мить, коли прийде пізнáння
Цілунка Бога і чекання
Мандрів в таємне задзеркалля,
А там – любов… чи покарання.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]18 липня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2011

Усе покину – лиш поклич

[b]* * *[/b]

Усе покину – лиш поклич, – я полечу, помчу, полину,
Вчіплю́сь за вітер силоміць і буду бігти без зупину
До тебе... До твої́х зіниць... До тихих вод твоє́го плину.
Усе зали́шу на твій клич і в течію́ пірну неспинну
В шляху́ до змріяних суцвіть, аж поки врешті не зустріну
Світанок твій у мо́ю ніч, аби кохати до загину.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 червня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.19.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2011

Плинність

[b]ПЛИННІСТЬ[/b]

Нам часто видається, що літ вже забагато,
А весен прóжитих не вистача завжди́
І все стікá задовго до кінця, а надто –
Роки́ міліють з часом назавжди...
Зашвидко так... Та в час, коли багаття
Вже догоратиме, замислимося ми
Чи встигли ним когось зігріти, а завзяття
Життя свогó із честю донести
До Бога. Чи в плинності сум’яття
Не обпалив когось, не давши розцвісти́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]8 червня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263982
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2011

Не стримуйте на злеті мóю мрію

[b]* * *[/b]

Не стримуйте на злеті мóю мрію
Вона лишé мене збентежує, я встóю
Поміж вітрів і навіть не зомлію
Коли спущýся і піду ходóю.

І ширший шлях не вказуйте спиною,
Не вартий я його. Піду з собою
Стежиною хвилястою, вузькою
До джерела з цілющою водою.

Не закривайте очі мені знову
Їх встигне ще заплющити труною
Той, хто відкрив колись, і Той, який промову
Вдихнув в уста й пильнує вже за мною.

Не затуляйте слів моїх юрбою,
Їм простір треба й дихать широтою,
Вони свободою живуть й летять стрілою
До тих, хто чує... Хто живе красою.

Не затискайте серце моє щільно
Поміж одвірки й не тисніть стіною...
Воно клекоче й так уже не вільно –
Людини біг все не дає спокóю.

Не заливайте, прошу, душу мóю
Бетоном й склом, оманою крихкою,
Дайте лягти їй м’яко між травою
Поки тримається вона іще зі мною.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]26 травня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.17.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261705
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2011

Пташенята

[b]ПТАШЕНЯТА[/b]

Дві пташки гамірні́ знов прилетіли
Й, щебéчучи одна наперед óдну, залетіли
В мої́ обі́йми й наче опови́ли
Крильцями-рýцями. Аж струни затремтіли
В людському серці... й ніжність розстелили
По всій душі. В усе єствó, в усі можливі жи́ли
Вони цілунком рай свій розділили
Зі мною грішним... Звідки в них ті сили,
У тих очах-черéшеньках грайливих,
Таких відвертих, чистих і щасливих,
В яких втопаєш й що розворуши́ли
Тебе до дна. І все заполонили
Добром первинним... Що й думки́ зомліли
І лише тішаться. А потім зрозуміли,
Що пташенята їх вже геть заворожили,
А в сенс всього - кохання оселили,
І в серці мóєму давно гніздечко зви́ли.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 травня 2010 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2011

Я тебе не забув

[b]Я ТЕБЕ НЕ ЗАБУВ[/b]

Я тебе не забув, я ніколи тебе не забуду,
Ти буде́ш у мені́ і тоді, коли пам’яті в світі не буде.
Ти частина мене, ти зі мною мандруєш усюди,
Ти і є, власне, – я, а я – вічно тобою лиш буду.
Я тебе не забув, я ніза́що тебе не забуду,
Я згадаю тебе й коли пам’ять про себе забуде.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]5 травня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2011

Що є моє́ життя без тебе – пустка!

[b]* * *[/b]

Що є моє́ життя без тебе – пустка!
Що я без тебе – річка без води!
Що варта квітка без пелю́стка,
Чи без суцвіть весни сади.

Без тебе я, мов жито без зерна,
Немовби смуток без зітхання,
Провалля, що немає дна,
Дитя без сміху і ридання.

Хто я без тебе – світ без кольорів,
Шлях у нікуди, що узявсь нізвідки,
Буття без но́чей і без днів,
І Слово, що не має свідків.

Без тебе не відчув би смак життя,
Не взнав би барв офірува́ння.
Хто я без тебе – часточка буття,
Людина, що не зна кохання.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]5 травня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2011

Ти далеко…

[b]ТИ ДАЛЕКО[/b]

Мене не дочекався і пішов...
Ні, ледь чутно крила припідняв
І полетів... Кудись туди, за обрій,
Так далеко...

Не попрощався... Що знайшов
Ти там? Що навіть і не обійняв
Мою́ сльозу... А оповив лиш спо́кій.
Там – далеко...

Можливо ти незвідану любов
Зустрів... І злетом своїх крил узяв
З гріхів моїх пір’їнку і неспокій
Туди – далеко...

За неба край... А я тут знов і знов
Не чую більше твоїх слів. Ти їх здійняв
У мої сни. Я ж вкотре погляд кароокий
Твій прагну в небі віднайти.
Далеко...

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]5 травня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.13.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257676
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2011

Ти пам'ятаєш, як колись…

[b]* * *[/b]

Ти пам'ятаєш, як колись
До нас з тобою Янголи спустились
Звідтіль, з-за неба, з понад зорь – від Бога.

І ми неначе б вознесли́сь
Коли Вони в наші серця вселились
Й освяченністю всяялась природа

Доль наших. І неначе ввись
Серця́ та ду́ші щиро осяїлись...
А посланцям небес було незмога

Лише єднати нас й колись
Ми в їхніх крилах опови́лись
І враз відкрилася життя нова дорога

А Янголятка ті взяли́сь
Та й діточка́ми народились –
Святого таїнства і Долі нагорода.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]3 травня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2011

“Будівникам” Життя

[b]“БУДІВНИКАМ” ЖИТТЯ[/b]

Якби ж то Ви, Будівники́,
Та ще й уміли б будувати,
То бу́ло в кожного по Хаті,
Були́ б у нас тоді Шляхи.

Якби ж то Ви, Провідники́,
Ще вміли би та й не блукати,
То ми б давно уже прийшли
До Світла правди би пізнати.

Якби то Ви, Просві́тники,
Та ще й навчилися б читати -
Тоді пізнали би книжки́
Щоби облу́ди не брехати.

Коли би Ви, Годівники́,
Хліби́ ще й вміли випікати,
То наші б діти та діди
Забули би голодувати.

Були би Ви, Народники,
З нами єдино кровники
Та мову мовити могли -
Тоді б ми в злагоді жили.

А ще якби, Молитники,
Могли би Ви моли́тви знати,
То би угледіли гріхи
Й споку́ти би змогли вчиняти.

Коли би Ви, Духівники́,
Не душогубами були –
Змогли б у мирі повмирати
Та й суду Божого чекати.

Якби ж то Ви, Святе́нники,
Хреститись вміли, не вбивати,
То й ми не хтіли би стріляти
І Вас, святих, не проклинати.

Якби ж то Ви, Будівники́,
Та й повизди́хували кля́ті,
Чи повдави́лися б грішми –
То стали б Люди панувати.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]10 березня 2011 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.10-11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246126
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2011

Склади моє обличчя з безлічі світлин

[b]* * *[/b]

Склади моє обличчя з безлічі світлин
У пам’яті свої́й, щоб міг я за́вжди бути
Вже не один. І в прірву далечі́нь
Лиш поглядом скажи: Ти не забутий...

Створи мене із тисяч кольорів
І відтвори у со́бі мою душу,
Щоб увійшов у тебе і зомлів
Мій плинний тремт. Я більше не порушу

Терпкий той стогін. Ти лише́ прийми́
Ці промені, що з неба надсилаю
Твоє́му серцю. А мені пошли
Ледь чутним подихом: Кохаю...Пам’ятаю...

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]21 лютого 2011 р.[/i]

Гай-Нижник П. Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.8.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2011

Хвилинка

[b]ХВИЛИНКА[/b]

Хвилинка - крап...
Пройшлась і впала,
Враз промайнувши крізь сльозу,
Яка чрез тіло в горлі стала,
Й опанувавши тремт в мізку́,
Все серцю кисню не давала
Та склом полізла по нутру́
І зупинилась... Міркувала:
Життя залишу чи зітру́?...

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]27 грудня 2009 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.6.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184948
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2010

Дружині

[b]ДРУЖИНІ[/b]

Вдихну́в тебе у себе,
Як перший раз повітряний ковток
Вбира́є немовля в легені,
І відродився знов, а в небі
Зомлів аж місяця білок
Й закві́тли зорі незліче́нні.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/b]
8 березня 2010 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.7.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2010

Нікого так не прагнув обіймати

[b]* * *[/b]

Нікого так не прагнув обіймати
Й нікого так не обіймав,
Як лиш тебе одну. Кохати
Я жодну жінку не бажав
Так, як тебе... і цілувати
Не вмів ніколи. Не втрачав
Свідомість й міру. Ду́шу рвати
Свою́ й твою́ не вмів. Не знав
Безтямства в серці й що бажати
Тебе до скóну бyду... Я жадав
Любові вічної й віддано кохати.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]13 червня 2003 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.111.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.92.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2010

Перед іконою стою

[b]* * *[/b]

Перед іконою стою,
Не каючи́ся вже й не зву
Святих на поміч. Не молю́.
Без бoлю й жáлю розірву́
Душу спустошену свою́.
Нап’юсь кохання і назву́
Його я ка́рою. Згорю
В палко́му пеклі і пірву́
Чуття своє. В жінках втоплю́,
Що тіло продають на гру
Грошам і хмелю ту зорю,
Якою ти була, і вмру
З тобою, янгол мій. Спалю
Усі мости і так піду
Від тебе геть. Я не корю
Ні в чім нікого. Тільки млу
В свою дорогу захоплю́
І з шляху твóго заберу́,
Щоб ти знайшла нове “люблю́”.
Чи Бога в свідки оберу,
Йому ж відомо, як з раю́
Його впав Янгол, і збагну
Чому тебе не розлюблю́.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]4 травня 2003 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.110.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.91.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2010

Ти як перший промінь навесні

[b]* * *[/b]

Ти як перший промінь навесні
Народилася після снігів, мов квітка.
Про це диво в небі журавлі
Кожен рік курличуть. Мов лебідка,

Ти з собою принесла́ тепло́.
Наче пролісок, що сповіща надію,
Із появою тебе все ожило́,
Наче Бог у тебе втілив Мрію.

Сьогодні ніжніше співають пташки,
Насправді – в цей день диво-рута цвіте,
Бо як і просили у Неба батьки,
Весна у цей день народила тебе.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b] [/i]
[i]17 квітня 2003 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.109.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2010

Моя́ кохана – світ мій незбагнéнний

[b]* * *[/b]

Моя́ кохана – світ мій незбагнéнний,
Незнáний зовсім й видимий наскрí́зь,
Мій Янгол, сон мій нездійснéнний,
Який, насправді, був уже колись.
Моя́ омáна й вир надій скажений,
Ночевих оргій і сварли́вих сліз,
Вогонь цілунків гáряче-шалений,
Який крізь нас у пристрасті проріс
І обпалив мій ніжний рай зелений,
Зали́шив в серці вічний зріз –
Моє́ кохання – вирок мій, окремий
Й життєвого шляхy узвіз.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]11 січня 2003 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.108.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.90.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184935
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2010

Тебе я п’яну розривав

[b]* * *[/b]

Тебе я п’яну розривав
Поміж келі́шками з вином,
Розмі́ж забутими дівка́ми
В плечах розі́драних кричав,
Зливаючись з Софії дзвоном,
Цнотливими задушений руками.
На то́бі віддано вмирав
Життєвим нашим перегоном,
Пекельними розбещений вуста́ми.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]Вересень 2002 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.107.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.89.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Цілую ніжно, боячи́ся наче

[b]* * *[/b]

Цілую ніжно, боячи́ся наче,
Твої́ розту́лені і ледве во́гкі губи
І в зомліваючих очах дівочих бачу
Розм’я́клий блиск, який довів до згу́би
Серце моє́, що збуджено-незряче
Тобою б’ється, лиш в тобі́ поту́ги
Свої́ життєві від тепер лиш баче.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]23 серпня 2002 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.106.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Кохана моя, ти – і радість, і біль

[b]* * *[/b]

Кохана моя́, ти – і радість, і біль.
Ти – повітря, яке я вдихaю.
Ти – теплó, що мене зігріва́ звідусіль,
Ти – життя все моє́. Я без тебе не маю
Ані сну, ані дня... Наче в вир божевіль
Сво́ю душу, мов в прірву, вкидaю.
Сонце мрякне, а тýга моя, немов сіль,
Роз’їдає зкривавлену рану, і крáю
Серце я, бо немає вже сил
Жить і дихать без тебе. Не знаю,
Як між нами розвіяти цю заметі́ль,
Бо безмірно лиш разом бажаю
Я пройти по цім світі з тобою поспí́ль.
А без тебе – у пекло... І, може, ти з раю
Колись, з дозволу Бога, в лабиринт підземіль
Прошепочеш лунóю мені: “Я кохаю”.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]Травень 2002 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.105.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.88.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Ніч самообманів

[b]НІЧ САМООБМАНІВ[/b]

Ти не приїдеш, достеменно – ні,
Та я й тебе не кликав з-за туманів.
Чому ж, незнаю, сумно так мені
Стало в цю ніч, у ніч самообманів.
Чи то цей дощ вдаря́є по струні
Так безсоромно таємни́х бажаннів
За те, що втік тоді, вже в давнині,
За те, що не вернувсь і не сказав тих слів,
Які чекала так, що шепотіла в сні…
Самотність ця і ту́га – долі гнів
За те, що завтра їх не скажу в млі,
За тую ніч твої́х самообманів.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]14 серпня 1999 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.101.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.87.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Не сплю ночами й не живу

[b]* * *[/b]

Не сплю ночами й не живу,
Без тебе наче й не існую,
Лишe єдину молитвý
Все втóрю Богові й малюю
В уя́ві, ніби наяву́,
Як ніжно й пристрастно цілую
Вустa розтýлені, й пливy
Між стeгон знáдливих, й втопaю
В палки́х обí́ймах і новy
Тебе для себе відкриваю.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]Квітень 1998 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.100.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Цифра-друк, 2009. - С.84.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184851
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Дзвінок

[b]ДЗВІНОК[/b]

Ти подзвонила з чужого міста
І запитала чи твій ще я,
А я в розгу́бі плечми лиш сти́снув
Й твоє повторюю ім’я́.

Цей ніжний голос, наче мрію,
Давно відчути знов чекав,
А тут, стою і мов би млію,
Неначе слів позабував.

“Приїду я, лише́ скажи!”, –
Ти повторила разів кілька...
О, Боже милий, підкажи:
Це моя доля чи помилка?

Бог промочав. Лиш з далини́
Твій з тре́мтом голос долунав,..
І я цигарку запалив
Та й мовчки слухавку поклав.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]4 червня 1997 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.97.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Ми, наче спільні береги

[b]* * *[/b]

Ми, наче спільні береги́
Єдиної ріки пото́ку,
Її плекаємо щороку
І від відлиги до зими
Підтримуєм оцю моро́ку,
Себе тримаємо в ярмі́
І не даєм зробити кроку
Кожен до сво́ї сторони.
Твій берег настогид мені,
А з іншого звабливий боку.
Коли ж зближаємося ми –
Між берегів нема пото́ку.
Коли б місточок ми звели́ –
Він об’єднав би нас, аж по́ки
Стрімкі́ї води б розлили́
В соло́нім морі свої сто́ки,
І ми б невидимі були.
Тоді б, в далекій далині́
Ми б вчили течії уроки,
А я б тебе вже не узрі́в
І іншу б річку полюбив…

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]3 червня 1997 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.96.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Вітання

[b]ВІТАННЯ[/b]

Квіткою народилася ти, бо Ліле́я
На во́дах життєвих чарує птахів
І лебедине кохання, мов фея,
В них колихає з початку часів.

Сонце ж нехай цвіт твій вічно вкриває,
Ро́си з водою вмива пелюстки́,
А вітерець ніжний свіжість вселяє,
Щоб чарувались від них парубки.

Кохай, живи і віруй – в цім сила життєдатна,
Будь світлим витвором природньої краси,
Хай обмина тебе година безпорадна,
Ти ж - щастя й радість поміж хвиль неси.

Лілей свій світ немов би власний цвіт,
В душі чесно́ти зберігай,
І кожен рік народжуйся сто літ,
Щоб знову міг вітати тебе Гай.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]2 червня 1997 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.95.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Голуб неспинно воркоче-воркує

[b]* * *[/b]

Голуб неспинно ворко́че-воркує,
Ту́жить по милій своїй –
То він так ме́тушно па́лко сумує
Від плину в самотності хвиль.

Лебідь у небі кричить-галасу́є
По втраченій пташці свої́й.
То в ньому відчай бентежний вирує,
Криком зривається біль.

Кличе жура́вку лелека й пару́є.
Курли́че коханій свої́й,
Та журавля свого лю́бка не чує,
Її в нього вкрав буревій.

Голуб неспи́нно ворко́че-воркує.
Звідки ж ми знаєм про що?
Лебідь кричить, а кохана не чує.
Звідки ж узяв я по що?

Плаче лелека, курличе, нудьгу́є.
Втратив журавку? За що?
Хтось заува́жить – то радість царує!
Я ж відповім їм: ”Та й що...”

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]Травень 1997 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.94.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Панно пам'ять

ПАННО ПАМ’ЯТЬ!

Все минає і знов починається... Життя наше, загалом, нічим не відрізняється від життя природи. Весна змінює зиму, а потім, згодом, знову настає зима. Квіти цвітуть і відцвітають, а через певний час вони знову тягнуться до сонця і пестять наші очі красою своїх пелюсток. І лише люди здатні вигадати таку нісенітницю щодо своєї вічності та винятковості у природі. Людство, можливо, найнедосконаліше творіння природи. В ній, у природі, все вічне і ніщо не є постійним, все постійне і немає нічого вічного...

Так і в нас, у людей. Буває час – квітнемо, кохаємо, ніжимо, а потім – все відквітає, і ніхто з нас не знає чому. Лише цвіт опадає, опадає, опадає..., аж до тієї пори, заким не залишиться нічого. Ніби й не було тих чуттів. А що залишається? Залишається пам’ять.

Панно Пам’ять! Вона теж з плином часу міняється, але лише смерть може знищити її в нас. Хоча хто се знає, що знищує смерть? А поки живе пам’ять, живемо й ми. Навіть тоді, коли цвіт ген осипався, ми все одно живемо. Бо з нами і в нас живе пам’ять.

А потім знов приходить нова весна, зовсім інша, але так схожа на попередню. Ми чомусь мріємо про те, що вже було... Можливо, в тім що “було”, є наше “буде”? Може воно, минуле, шепоче нам про те, що ще буде, лише ми його до кінця не розуміємо.

І скільки б весен, знов і знов, в нас не будили б нову ласку, ніжність, чуття, і скільки б зим в нас все це не вбивали б, коли-небудь, у надвечір’я, чи посеред ночі, у безсоння, нами опанує пам’ять. І кожен з нас пригадає минуле... І тоді ми дістаємо старі запорошені світлини, листи, дарунки і згадуємо.

Згадуємо і по-новому, по-іншому, по-кращому ще раз проживаємо те, чого вже не повернути ніколи. І, о Господи, інколи кажемо ми і бачимо, скільки ж помилок та дурниць натворили ми на сім світі, скільки скарбів не зберегли, скільки тепла не подарували і не зуміли прийняти тоді... Чому, Боже, були ми настільки сліпими, що мріяли про все це і не помічали сего?!

І враз туга та сум прилетять в наші душі з небес і, воїстину, це є мить чистоти людської та відвертості. Ми залишаємся сам на сам із собою, із серцем своїм, із душею. І тоді ми робимося здатними милостиво та безмежно кохати, кохати ніжно, відверто, не втрачаючи навіть краплини любові. І тоді ми готові дарувати кохання і уміємо приймати його правдиво. Тоді ми, здається, знаємо вартість тим коштовним штукам – життю та коханню. І починаємо жити по-справжньому. Це злагода Душі через Любов, але злагода по минулім.

Та незабаром настає ранок. Ми докладаємося до праці, до тего, до сего... Життя буденне триває і все, здавалося б, іде гаразд. У всякому разі, так як завжди. Ми нібито все робимо так, як повинно бути, як велить нам наш розум, наше серце. Незалежно, чи весна в душах наших, чи зима. Незалежно, чи розквітаємо ми, чи квітнемо, чи одцвітаємо...

Але йде годинник, минатимуть дні, минатимуть ночі, і коли-небудь знов настане момент істини. Повернеться у душу згадка про минуле, і нам знову забагнеться передивитися, перечитати сторінки свого, можливо ще недалекого, пройденого шляху. І знову-таки засумуємо, затужимо за недокоханим, за недоласканим, за недоніженим. За Життям!

І так буде вічно. І ніщо не повернути назад... Та й чи потрібно воно, те повернення? Хіба що на крилах згадки…

Павло Гай-Нижник.
Зі щоденника
Кам’янець-Подільський, 1992 р.

Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.3-5.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184790
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Коли ти спиш, ти схожа на дитя́

[b]* * *[/b]

Коли ти спиш, ти схожа на дитя́,
Як світ почaтку існувaння,
Крихкá й незнáна, мов життя,
Як чи́стая роси́нка зрáння.

Цнотли́ва бездогaнність, де нема
Недóліку в гармонії природи,
Де ліній досконала гра
Первiсністю чарує врóди.

Беззaхисна, як ніжність. Дивинá
Утаємничена у кожній твоїй рисі,
Зорі магічність неземнa,
Здається квí́тне в заколи́ссі.

Коли ти безтурботно спиш,
Злелі́яна земним теплóм,
Милyюсь я і мрію лиш
Твоїм коханим стати сном…

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]5 грудня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.93.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.83.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184752
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Якби́ ти знала, мила мóя, як я сумую за тобою

[b]* * *[/b]

Якби́ ти знала, мила мóя,
Як я сумую за тобою,
Ніщо мене не весели́ть,
Ні пісня, ні небес блакить,
І ні вино хмельних ночей,
І ні ранкoвий сміх дітей.

Я просто тýжу в самоті,
Як квіти зм’я́ті по житті,
Так скyчив я за тим теплóм,
Яким ти гріла мою кров,
За поглядом суми́рно-дивним,
За рухом вій твоїх чарí́вним.

Нас примха долі розлучила,
А Бог забув дать людям крила.
Я полетів би, наче птах,
Лишé щоб на твої́х устах
«Люблю́» магічне прочитати
І знов збентeжено кохати.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]7 березня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.91.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.82.

Пісня на слова цього вірша, яку написав і виконує А.Лісовський (Севастополь)
http://www.youtube.com/watch?v=9d8HaivOyWY

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2010

Не пи́шу до вас, хоч сумую

[b]* * *[/b]

Не пи́шу до вас, хоч сумую,
Не кли́чу, хоча й весь в журбi,
Не лелі́ю вже Вас, не цілую,
Хочa й все іще бачу у сні.

Хоча нí́жу в думкáх Вас й бажаю,
Та в минуле уже не вернýсь,
І, кохaючи Вас, – пам’ятаю
Й щоб забути навіки молю́сь.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]6 березня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.90.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.81.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Я люблю́ тебе всю, від сльози до усмí́шки

[b]* * *[/b]

Я люблю́ тебе всю, від сльози до усмí́шки,
Від суми́рних спокýсливих тихих зітхáнь
До хижaцьких очей надвечірнього блиску
І безтя́мних ночéвих палки́х обіймaнь.

Щодень – захоплююсь від краю і до краю,
Від тіла до душі, від дум до слів: «ти мій»,
Кохаю всю тебе, від поцілýнкового раю
До нерухомості у сновидiнні вій.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]2 квітня 1993 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.86.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.80.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Я хтів би стати твoїм сном

[b]* * *[/b]

Я хтів би стати твoїм сном,
Щоб в ніч розквí́тчану весною
Тебе обня́ти всім єствóм,
Твоєю впи́тись наготóю.

Я сном би бути захотів,
Щоб колихáти тебе в зóрях.
Я б із краси твоєї млів
В дівочих пéрлових покóях.

Я сном би стати твoїм хтів,
Щоб володіть тобою всéю,
Я би поніс тебе у вир,
У райські сoлоді з енéю.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]30 березня 1993 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.85.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.79.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184715
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Я пишý тобі листá

[b]* * *[/b]

Я пишý тобі листá
Ніччю зи́мною і злою,
Місто спить, і лише я
Сумно тýжу за тобою.

За тобою, як весною,
Одиноко лебідь жде
Свою милу і з журбою
В хвилі кри́лечка кладe.

Як теплó чекають квіти,
Як зорю чекає день –
Так, кохана, цеї миті
Я пригaдую тебе.

Проминaють в тýзі дні,
Ночі óбраз твій малюють,
Губи ж і́м’я шéпчуть в сні
І твої́ устa цілують...

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]22 січня 1993 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.81.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.78.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Ночевій зірці

[b]НОЧЕВІЙ ЗІРЦІ [/b]

Ти самотня сьогодні. Як і я - ти одна...
Серед тисяч зі́рок тобі ту́жно із всі́ми.
Як і я, ти зігріта в безодні була
Найярки́ми, та смок не розвіявся ними.

Ти була́, як і я, найніжніша за всіх,
Чула ніжності слів і безтямність диха́ння,
А на ранок зчезала й тяжі́лась від них,
Ніжно пе́стячи сво́є самотнє кохання.

Як і я, шепотіла, напевно, слова
Про любов занебесну, а думала інше,
І так само, як я, ти вважала бува́,
Що у ніч до нас йде із пітьмою все грішне.

Моя зірка самотня розпо́між тепла́,
Може з місяцем взнаєш ти доленьку ліпшу?
Прилітай-но до мене, хай іще ніч одна
Розірве́ ніжним стогіном зо́ряну тишу.

[b] [i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]14 грудня 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.80.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184711
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2010

Я дарую тобі ніч осіннюю цю

[b]* * *[/b]

Я дарую тобі ніч осіннюю цю.
В її ди́ханні зи́мнім я твій стан обігрію.
Ти в цю ніч, моя квітко, згадаєш весну,
Розцвітеш так чарі́вно, що й осінь зтеплі́є.

В цім теплі́ буду я сонцем м’я́ко палки́м,
Оголяючи тіло твоє жаром ласки,
Не обпа́лю ніяк я твої́ пелюстки,
Устелю́ їх лише́ в насолоду, як в казку.

Тихим вітром розніжним колихатиму я
Поцілунками сте́бло і листячко тво́є.
І смакливо безмежна злива оргій твоя́
Обійме́ у безсиллі тіло в пристрасті мо́є.

А осінь зомліє дивля́чись на нас,
Розте́плиться ве́сною пані злота́,
І в сво́їм житті станеш ти в перший раз
Княгинею ласки, любові й тепла́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]13 жовтня 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.79.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

Згадуй мене

[b]ЗГАДУЙ МЕНЕ[/b]

Згáдуй мене,
Так, як згaдують птáхи
Вéсни улюблені десь в чужинí,
Дощ коли плаче, вмивaючи дáхи,
І коли сонце розмáює дні.

Згáдуй мене, коли сум пеленaє
Очі прекрасні, так милі мені,
І коли ніч колискoву співає,
Згaдуй у кoжнім солодкому сні.

Інший коли обіймає, ти згaдуй
Руки і губи вишнéві мої́.
І коли доля, бувá, ображає,
Згaдуй цілунки гарячі мої.

Згaдуй мене, коли бýдуть стояти
В твóїй кімнаті квітки́ чарівнí́,
І як розніжено вмів я кохати
Й те, як любов дарувала мені.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]22 червня 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.77.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.77.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2010

А осінь, як підступна ді́ва

[b]* * *[/b]

А осінь, як підступна ді́ва,
Заманює яскравою красою.
Як кра́ля пишна, повна чар і дива,
Мене спокушує суми́рністю злото́ю.

Вона так вабить свіжою журбою
І падолистом ніжним і ласкавим.
У ній, здається, на́йду я споко́ю,
Що вкрив її тума́ном величавим.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]8 лютого 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.72.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010

Вишне́ва ніч

[b]ВИШНЕВА НІЧ[/b]

Ніч гаряча під вишнями
Танула в миті,
В падоцвіті весні́ла,
Стелилась в туман.
Ти у теплому зли́тті
Від зо́рей тих мліла
В ласках дивних трави
Вигинаючи стан...
І сипав цвіт
Дощ з цілунків рясни́х,
Нарікши вишні ніч твоєю,
Щоб кожним пелюстком він встиг
Торкнутися й назвать своєю
Чарі́вну квітку мрійних снів,
Ним не очікувану навіть.
Здавалось, з ними безліч слів
Кохально-ніжних вилунають.
Здавалося, уся весна
Тоді вишнево шепотіла
Оті чаруючі слова,
Які ти лю́бому дарила.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]8 грудня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.71.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Перепілка

[b]ПЕРЕПІЛКА[/b]

У жита́х золотих, в я́сних зо́рях,
Де колос периною ляг,
Перепілкою в мо́їх долонях
Ти билась, як серце в грудя́х.
Все німіло, не дихало поле,
Твій-но подих, чи стогін, чи голос
В піднебі́ссі рає́вім тоне...
І криле́чка останній колос
Устеляють і зламують мляво
І мене укривають тепля́во...
Серце б’ється у сто́мі й вирує:
Перепілка соло́дко цілує...

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]3 вересня 1991 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.70.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.76.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010

Бруківна квітка

[b]БРУКІВНА КВІТКА[/b]

Тебе у сyтінь oбрій дав мені,
Брукiвна квітка, що цвіте ночáми,
О, як уміли пелюстки́ твої́
Холóдно гріти перші мої рани.

Від тебе віяло французькими духáми,
Багря́них губ метелик кри́льми в’є і мліє
В тюльпані п’яному з байдужими очами.
Ти – найтверeзіша любов моя, повiє.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]31 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.68.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.75.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Мені надихав ніжний шепіт ночі

[b]* * *[/b]

Мені надихав ніжний шепіт ночі
Твоє ім’я́ і ку́чері дівочі.

Мені зірки, пронизливо пророчі,
Намалювали в небі твої очі.

Мені в дібро́ві голос чийсь цвірко́че
Твоє бажання зна́дливо жіноче.

Мені у гру́дях се́рденько стукоче
Про почуття нестримне парубоче.

Про те, що в тиші ли́стява шепоче
Іди стрічай її у две́рях сво́їх, хлопче.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]27 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.67.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Останній вальс

[b]ОСТАННІЙ ВАЛЬС[/b]

Графине, бyдьмо, не журіться скрутно,
Я пам’ятaтиму чарí́вну-лéле Вас.
Наших молитв Всевишньому не чyтно,
Станцюймо ж, люба, цей останній вальс.

А Ваші очі бли́скають ставкáми
(В кружлянні прощавальному танóк),
Вони – як рóси, всипані степкáми,
В глиби́нній сині рaнніх волошóк.

Не плачте, мила, краще мимоволі
Танцюйте вeсело, як на балy, на біс,
І усміхайтесь в кожному півколі –
Не ко́штyє гра долі Ваших сліз.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]27 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.74.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184516
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010

Ми лежимо́ давно уже чужі

[b]* * *[/b]

Ми лежимо́ давно уже чужі,
Більш не закохані у мрії лазуро́ві.
Здаємся спільними ми ще зорі́нній млі -
Могильники колишньої любові.

Я ніч в дарунок твою не візьму,
Ти ж в згадках сліз цілуєш мої руки
І кличеш знадливо в солодку свою млу,
А я себе звільнив з цієї муки.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]19 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.62.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184514
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010

Розмови наші тихі вечорові

[b]* * *[/b]

Розмови наші тихі вечоро́ві
І погляди в зоріннє небо те...
Тоді нам бу́ли ночі кольорові
І бачили, як рута нам цвіте.

Та ви́дко мріями занадто ми упи́лись
Й садочки рути – у́яви рясні́,
І в спільній зірці, вийшло, помилились,
А кольорові ночі були в сні.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]9 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.59.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Заховай нашу тайну

[b]* * *[/b]

Заховай нашу тайну у груди, у серце,
у душу...
Заховай у розсипані перли
кохань.
Заховай ї’ туди, де як ве́рнуся,
я знайти мушу,
Заховай, щоб ніхто вже не мав
сподівань...

Нашу тайну, що зо́рею ніч
осяї́ла,
Ти в народжену жінку від всіх
заховай,
Щоб вона потайки́ в тобі буйно
рясні́ла
І розкві́тла, як мовлю в листі:
Зустрічай!

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]9 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.58.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184487
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010

Якщо її зненави́дів

[b]* * *[/b]

Якщо її зненави́дів,
Повір, ти все ж таки кохав.
Любо́ве, скільки ж “інвалідів”
Ти наплодила! Скільки страв
Отруйних ти серцям зварила!
І скільки знищила у них
Святої ніжності і віри
У торжество твоєї ліри.
О, скільки погубила тих,
Хто сліпо йшов стежка́ми тво́ми,
Хто теорем ще взнать не встиг,
Хто вірив ли́ше в аксіоми.

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]28 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.57.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Булo кохання і плескáлось

[b]* * *[/b]

Булo кохання і плескáлось
Казковим озерце́м, ставкóм,
В нім серце зні́жено купалось,
У нім раділо і жилó.
В долонях тeплих зберігалось,
Лілéєю весни цвілo,
Й незмітно якось розплескáлось
Та поміж пальців протекло.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]27 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.55.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.72.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010

Перша ніч

[b]ПЕРША НІЧ[/b]

Вона й не знала, що страждати
Так бyде хтітися її,
Що цяя мýка мýки ждaти
Така солодкa у вогні.

Вона й не знала, що у крóві,
Крім болю закипає й те,
Що вирве з плоті її стoгін
І пeклом сóлоду зросте.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]27 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.54.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.71.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2010

Давай збожевoлімо рáзом

[b]* * *[/b]

Давай збожевoлімо рáзом
На мить, на годину, на рік.
На вічність століть розіллє́мося зразу,
Немов журавлиний крик.

Давай полетим в вишинý, де свободу
Обí́ймем нагую в дурмáні кохaнь.
Чи хтось ще пізнав без сльози насолоду?
Не взнали і ми... Чи не годі страждань?!

Там рóсами вмиють тебе тихі зoрі,
Там спóкоєм нас зачарує краса.
Там будемо в чистому ніжному морі,
Там в вічних садoчках не в’яне весна.

Давай утічeмо наскільки-но зможем,
Забудемо в парі, що є таке – жити.
А потім нас світ дожене́, де всі схожі,
Де знов будем биті ми й бyдемо бити.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]25 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.52.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.70.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2010

Лазурóві неосяжні очі

[b]* * *[/b]

Лазурóві неосяжні очі!
Та суми́рність у пири́ні вій!
Ції дві маленькі світлі ночі
Синіх наших сподівань і мрій.

Ці озéра пристрасті й любові,
Ці дунáї кри́штальних чуттів,
Ці бентежні стрiчі вечорoві,
Бурхіт юності та божевілля слів.

Ції очі – водогрáї ночі,
Ці дівочі ви́казки волíнь,
Ці стумáнені, сколи́хані у плоті
Свiчечки оргі́йних сновидінь.

Ця глибiнь жіночого кохання,
Піднебесна дзеркало-крини́ця,
Це ставкíв чарíвне сумування
І блакитна звaба-весели́ця.

Дві волoшки, квíтки в мoїм полі,
Дві краплини ніжності морiв,
Ції очі, лагідні, мов долі,
Мoїх кaрих диво-почуттів.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]18 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.51.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.69.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

Ходімо папороть легендову шукати

[b]* * *[/b]

Ходімо папороть леге́ндову шукати,
Вона цвіте лиш раз посе́ред ночі.
Пішли зі мною в ніч цю поблукати
Стежка́ми, що буду́ть пророчі.

Ходім в цю ніч на пошуки цвіті́ння,
Яке кохання освятить у вічність.
Ми вдвох знайдемо мрійні ті видіння,
Пізнаємо вогню його магічність.

Давай-но кинемося в казку ту любовну,
Нас так буденна зв’я́лює жостокість.
На мить забудемося в лісі тому спо́вну
І зна́йдем в папороті ніжності пророчість.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]18 липня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.50.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184456
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

До Акації

[b]ДО АКАЦІЇ [/b]

Говориш ти, що почуттів не знаєш,
Акацією ніби розцвіла́,
Що у любов не віриш й не кохаєш,
Що амазонкою вдоволено зросла.

Чому ж ти те́пла, коли ти сніжинка,
Й чеканням та́йним сповнені уста?
Лише в коханні розквітає жінка,
Бо таємна́ любов – це ти сама.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.49.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Цілу́ю ніч, що ніжністю тепли́ться

[b]* * *[/b]

Цілу́ю ніч, що ніжністю тепли́ться,
Що дівчиною пахне у квітка́х.
Ту ніч, що щойно стала ви́ться
По засинаючих стежка́х.

Кохаю ніч – нето́рканую птицю,
Цнотливу й тихую в замріяних ставка́х,
В якій блаженство юних хвиль сочи́ться
І розкіш свіжості мерехкотить в очах.

Захоплююся ніччю, яка ллється
У сумі вічнім й місячних казка́х,
Що станом гордим підвише́нно гнеться
У ви́тонченні, в сяючих зірках.

Чаруюсь но́чею, яка не піддається
Ранковій прохолоді, що в зоря́х,
Яка палкій любові віддається
І в перших солодиться оргіях.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]15 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.48.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184425
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

Я чую тво́ю сурму чарівну

[b]* * *[/b]

Я чую тво́ю су́рму чарівну́,
Ти кличеш тихо, трохи соромли́во,
Ти звеш магічно, ніби маньячли́во,
І я до тебе йду, як в дивину́.

Ти кличеш голосом тендітним і прозорим
У мрійнім шелесті леге́ндових дібро́в,
Серед озер замлі́лих неозорих
В свою шляхетно-гордую любов.

Зтума́нів я, розм’я́чився, як во́гкість,
Обпеленав тепло́м твою весну,
Обняв так ніжно ранню недото́ркність,
Щоб із краси не зколихнуть й росу́.

Нас пелюска́ми вкрила твоя вро́да,
Ліле́янням ліле́ю я встеляв,
І тільки сумно плакала природа,
Бо я у неї квітку відібрав.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]13 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.47.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.68.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

Колись за нашими дідaми жінки ішли на Колимy

[b]* * *[/b]

Колись за нашими дідáми
Жінки ішли на Колимý.
Чи здатна ти піти в страждання,
Коли повторюєш: Люблю́.

Чи пронесéш теплó снігáми
І не розпро́даж у зимý,
Чи не грішиш ти між словами,
Коли повторюєш: Люблю́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]12 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.46.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.67.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Ми з тобов відкохали вже все

[b]* * *[/b]

Ми з тобов відкохали вже все, відгуляли,
Відбентежили нічку останню свою́,
Всі суниці в зорі́нні весни перебрали,
Перем’яли всі трави в гостиннім гаю́.

Нам зозулі у нім в надвечір’я кували
В тихих сутінках тих все сумніш і сумніш.
Солов’ї у світаночку знов зустрічали,
Та не бу́ла в тім спі́ві зоря вже ясніш.

Проминули ті дні, як ома́на чи казка,
Повертаються но́ченьки ті лише в сні,
А згадай, як не вня́ли ми серця підказкам,
Як турбота й зхвильованість жили в душі.

Ми любили і хтіли кохатися вічність,
Свято вірили в щастя рожеве своє́.
Ми молилися разом й не вірили в гіршість,
А тепер нас розлука на крилах несе.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]6 липня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.45.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Билина про статі

[b]БИЛИНА ПРО СТАТІ[/b]

Ми йдемо до річки,
А вона завжди від нас тікає.
А ми приходимо, здоганяємо її
І насолоджуємося в ній...
Їй боляче, бо по душі її ходимо,
Ступаючи в нюю, каламутимо
Намулом нашим земним
Її чисту душу,
А коли вона звикає,
Приймає нас, пробачає
І дарує ласку свою,
Ми, награвшись доволі,
Виходимо з неї,
Знов наступаючи ногами
На підвалини її теплá,
На дно душі чистої...
І вона знов тікає,
І не може втекти,
Бо надто милості в ній,
Бо душа в ній кінця-краю не має.
Їй залишається лише плакати.
Постійно плакати
Й мокрою бути з цего.
А ми ж так любимо цюю мокротy.
Сльози її прісними стали довіку,
Бо солі вже не вистачило в очах
На наші насолоди...
А нам так хoроше ловити те,
Що від нас тікає, ніжити того,
Кому ми небaжані,
Покидати тих,
Хто дав насолодитися собою
І прагне кохати...

[i][b]Павло Гай-Нижник[/b][/i]
[i]22 червня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.43-44.
[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.65-66.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Чия́ ти?

[b]* * *[/b]

Чия́ ти? О, ніч в мене тя́мку забрала!
У кри́лах своїх ти мене обласка́ла...
Я й, пташко, забув запитати в розпа́лі,
Як мати з тату́сем тебе змалку звали.

Заслухавсь слова я твої́ чарівні́ї,
Загра́вою звав, звав – кохана і мила.
А ти все своє́: про кохання, про мрії...
І я полетів... В тебе ж – зні́жились крила.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]20 червня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.42.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184285
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

Поклич мене, коли кригою стисне ті’ серце

[b]* * *[/b]

Поклич мене, коли кригою сти́сне т́і серце,
Коли сум й однина́ заполо́нять кімнату твою́,
Коли той, хто любив – одлюбив,
Коли сліз ти налила озе́рце,
Коли злив череда потопили веселість в журбу.

Я прийду́, коли тяжко тобі і зтужі́ло
Пригорну, як ніхто і ніколи не вмів.
Ти поклич мене думкою тихо, несміло,
Без плачу́ за минулим, без за́йвилих слів...

Я по кличу твоє́му прине́су, мов вітер,
Рясну хмару вологу в пустелю твою́,
Щоб коханням оа́зу в тобі відродити,
Щоб на мить ти згадала жіночість свою́.

А по тім я піду знов від тебе далеко
І залишу ту плоть поміж двох берегів.
До якого пристанеш, повіє-лелеко?
До обох – розірве́шся, хоча й це – по тобі́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]20 червня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.41.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Ти, як дика й спокуслива кішка

[b]* * *[/b]

Ти, як дика й споку́слива кішка,
Млосно трешся, звиваєшся й млієш,
Устеляєшся зна́дливо й вабиш до ліжка,
Про кохання все стегнами пишеш.

Я так лю́блю твій шепіт і стогін снажли́вий,
Вир в безтямність з полону рук ніжних,
Коли кличеш в нектаровий шлях солодли́вий –
Час прийшов полювання для файної кішки...

Ніч над вечором гору бере достроково,
Знов жіночий каблук пробиває мні серце
І пантерою кішка стає поступово,
І твари́нна любов в дикі пестощі рветься...

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]17 червня 1991 р. [/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.38.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Я вже не зву тебе своєю

[b]* * *[/b]

Я вже не зву тебе своєю,
Вже не цілую твоїх губ
І не розлaмую вже скелі,
Не маю сильних й ніжних рук.

Булó все сном, як мáнна тиха,
З’явилось щастя й пронеслóсь.
Нас лише вкрила його втіха,
З нами погралось і втекло.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]29 березня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.37.
[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.64.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184239
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010

Не зітхай тихим вечором, милая

[b]* * *[/b]

Не зітхай тихим вечором, ми́лая,
Не збирай мрій букет в вечори́
Одцвіла наша рута чарі́вная
Одшуміли бентежні сади.

Все було в тім саду, і дощі, і весна,
Були зи́ми й було розцвіта́ння,
Та пала́ла у нім тоді рута й жила́
Квітка нашого диво-кохання.

Віднайде́м ще одну між смерек у ліску́,
Чи запалимо те, що зітліло?..
Я не знаю. А може, й не треба вогню,
Бо і так вже багато згоріло.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]12 березня 1991 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.36.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Слухай пташко мене моя

[b]* * *[/b]

Слухай пташко мене моя́,
Покидай той чужи́нний край,
І лети крізь ліси й моря́,
В мій пекельно-солодкий рай.

Я у жертву тобі віддам
Ніч бентежну і стогін трав,
Подарую твої́м уста́м
Насолоду палких зітхáнь.

Я в казкову цю ніч навчу
Тебе в’ю́ном ви́тись в траві,
У шаленім тремтіти танкý
І вита́ти в космічній млі.

Всі спокуси, що є в саду́,
Подарую умить тобі.
Покидай тую чужинy
І барвінком встелись мені.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]9 березня 1991 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.35.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Лягає, стелиться туман

[b]* * *[/b]

Лягає, сте́литься туман,
В смерка́нні землю обіймає.
О, загадковість цих коха́нь,
О, це природи чарування.

Аж те́рпне в жилах кров палка́,
Як бачиш їхню насолоду,
Коли пару́є вся вона,
Його тепло́м укривши вроду.

Вона, як ти, в ніч дивну ту,
Сама споку́са і тендітність,
Йому красу дарує всю,
Всю свою лагідність і ніжність.

Вони не знають ще розлук
І зрад кохання їх не знало,
О, на́що ніч я бачу цю!
О, серце, на́що ти згадало!

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]6 березня 1991 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.34.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Лягали роси на долоні

[b]* * *[/b]

Лягали ро́си на долоні
Сльоза́ми зи́мними весни.
Ще вчора їх не було в полі,
Ще ввечір ласки в них були.

Весня́на ніч під ни́зьким небом
Твій сором вкрала у пітьмі.
Смерка́лося... так було те́пло,
Так га́ряче було́ мені.

Втомилась ніч і свічка ски́сла...
Ми спле́лись з кві́тками в траві,
Над сонцем прохолода звисла
Світанком раннім в тумані́...

Твої сльози ро́сами вкрили долоні
І палаючі кві́тки сердець у весні –
Підкорився на спо́кусу теплій природі,
Стало зимно, як ранку, з тобою у сні.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]6 грудня 1990 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.30.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Веди мене, моя любове

[b]* * *[/b]

Веди мене, моя любо́ве,
В безóдню зо́ряної мли,
У прірву зні́женої «зо́ни»,
В тендітних пальців ланцюги.

Веди в ночéвий вічний злoчин
Через катівню де́нних дум,
Пoпри тверезість в сяйві сонця,
Де п’яну волю обіймý.

Неха́й будé вона запéрта
У стінах чотирьох й сліпа,
Я бу́ду в «камері» відвертим,
Як божевільний на словá.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]24 листопада 1990 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.29.
Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.62.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Мене споруда твого тiла нiжна не вабить бiльш

[b]* * *[/b]

Мене спору́да твого тіла ніжна
Не вабить більш у спо́кусів садо́к
Я не кохаю. Закінчи́лась пісня
І наш тваринний у ночі тано́к.

Я вивчив в нім, здавалось неозорім,
Усі стежки, і всі плоди зірвав.
В твої́м раю я переплутав зорі,
Вони не ті, що спершу я вбачав.

Я зрозумів, що надто вже соло́дді
У ягідках отих, що там шукав,
Що в цій красі, в твоїй рясні́й природі,
Я спершу зчарувавсь та заблукав.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]15 жовтня 1990 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.27.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2010

Не плач, калино

[b]НЕ ПЛАЧ, КАЛИНО[/b]

Не плач, калино,
Скільки в нас тих сльо́зок
Їх не розгу́блюй з суму чи нудьги.
Настане час, коли засне мій мозок,
Й душа благатиме у Го́спода дощів.

Дощі то сльози тих, що розлучились,
Я б ними з неба обіймав тебе.
Бо як ще я розче́шу коси милі,
Як обцілую ли́чко чарівне́,

Як ласкою своєю зможу вкрити
Тебе усю, із ніг до голови,
І зрозумію, що не вмів любити
І цінувати спільні вечори.

Хай стрінуться у краплях наші очі,
Коли відчути ласки не дано́,
А нині бачити їх радісними хочу,
Від тего, що в любові живемо.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]9 жовтня 1990 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.26.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

«Жанні д’Арк»

[b]«ЖАННІ д’АРК»[/b]

Я не знаю чи буду, о Жанно!
Так бажáний тобі у той день,
Коли станеш ти першою дамою
За фасадами злóтих дверей.

Я вагаюсь, чи мóє кохання,
Як сьогодні, потрібне будé
Серцю твóму, коли вкриє слава
Переможницю всіх королев.

Прагну я, щоб душа бунтівлива
Знала твердо, що мóє теплó
́́Обігріє її, коли крига
Ледом стя́гне підбите крило.

Щоб ти знала – як станеш в Парижі
Королевою навіть страждань,
Будеш ти мені лю́ба, як нині,
Я підy на твій хрест катувань.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]15 серпня 1990 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.25.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Зігрій мене теплом коханих рук

[b]* * *[/b]

Зігрій мене тепло́м коханих рук –
Крихки́ми й ніжними, як сни мої зорі́нні.
І оповий самотність моїх губ
Устами ніжними у чарівни́х виді́ннях.

Хай вітерець шепоче у тиші́
Твоє́ ім’я́ – солодке й незрівня́нне,
І хай курли́чуть в но́чі журавлі
Свої́м журавкам про моє́ кохання.

А ти явися зі своїм тепло́м,
Укрий від весняно́ї прохолоди,
І, як завжди, тендітним голоском
Скажи, що любиш, що завжди зі мною.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]5 серпня 1990 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.21.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Припасти хочу до твоїх колін

[b]* * *[/b]

Припа́сти хочу до твої́х колін,
Як до води в вини́щуючу спеку,
І помолитись, мов на вівтарі...
Бажаю я знайти у тобі вте́чу.

Прими́ мене, нені́жного, у себе,
Не треба ласки, дай-но розумі́нь,
Бо так нелегко йшлось мені до тебе,
Щоб сповісти́ся у твої́х колін.

[i][b]Павло Гай-Нижник [/b][/i]
[i]2 серпня 1990 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.20.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Мамине кохання

[b]МАМИНЕ КОХАННЯ[/b]

Є у мене те, що невідбі́рне,
Що відчинить двері уночі́.
Те, що взимку серце відігріє,
Не штовхне у прірву в самоті.

Мамине кохання та турбота
Приголу́бить навіть коли ти
Не прохаєш того тепла в Бога
І надію знищив у собі́.

Коли хата тво́я вже без сте́лі,
Коли все немиле у житті,
Тільки в мамині долоні в цій пустелі
Ти чолом припадеш, як тоді...

Як тоді, ще хлопчиком, в мину́лім,
Знов тебе до гру́дей пригорне́.
Не штовхне, коли всі відштовхнули,
І з колін, як впа́деш, піднесе́.

Це єдина жінка, що не зрадить,
Що не дасть втопи́тись у вині́,
Що цілунками заго́їть твої ра́ни
І ніщо не ві́зьме у замін.

Її серцю треба лише знати,
Що без сліз щока її дитя́,
Щоб на тиждень хоча б раз читати
Лист від нього, сповнений тепла́.

Все частіш у вечір, мабуть, тато
Сльо́зи з вій твої́х чарі́вних витира́.
Все частіш, напевно, в кутку хати
Ти звертаєшся до о́бразу Христа.

А я тут, у вільную хвилину,
Ди́влюсь в бік незри́мого вікна,
Де стоїш ти й згадуєш про сина
Під мелодію весня́ного доща.

І в душі́ стає мені тепліше,
Та в очах ледь не брини́ть сльоза́,
Що тебе, бувало, образи́вши,
Інколи цього́ не помічав,

Що стою безсилий при дорозі
Перед долею і ту́жу в самоті,
Що цілунками укрити я не взмозі
Твої руки ніжні та святі.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]7 червня 1990 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.18.

Пісня на слова цього вірша, яку написав і виконує А.Лісовський (Севастополь)
http://www.youtube.com/watch?v=Py9Mlltfsmc

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Ти здавалась мені не такою

[b]* * *[/b]

Ти здавалась мені не такою,
Як моєю іще не була́,
Не гадав, що колись буду тво́їм,
А ти будеш Дружина моя́.
Та тоді, на зорі ще любові,
Пред тобою коліна вклоняв,
Бо вважалась мені ти святою,
А в наявності ти – надсвята.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]4 червня 1990 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.17.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Любов і ґонор

[b]ЛЮБОВ І ҐОНОР[/b]

Ну що ж, якщо вже все скінчи́лось
Най бу́де так, як спо́віш ти.
Ми вдвох не вклонимо коліна,
Ми вдвох загинем в самоті.

Нехай в вишне́вому садку́
Закряче крук, не соловейко,
Як та розлука в моєму́,
Коханням сповненому серці.

Що ж, яко вко́їли, так ма́єм:
Обоє, люблячи, страждаєм,
Долю-жартівку проклинаєм,
А ся вклонятися не маєм.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]11 травня 1990 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.13.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Приголyб мене, моя голyбко

[b]* * *[/b]

Приголýб мене, моя́ голýбко,
В цвіті черемшини оповий
Свóїми крилéчками при світлі
По́лум’я весня́ної зорі.

Щоб забулось хоч на мить обде́рте,
Стра́чене й злиденнеє життя,
Щоб пісе́нно заспівало в серці,
Щоб розкві́тла врóда молода.

Обласкай, обніж мене, кохана,
Не шкодуй ні сил, ані себе,
Поки в цій пахучій черемши́ні
Нам Чорнобиль крила не обдeр.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]21 квітня 1990 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.58.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Мила, люба, чом так гірко плачеш ти?

[b]* * *[/b]

Мила, лю́ба, чом так гірко
Плачеш ти? Дивись, зорю́
Вже залля́ла. Ну ж, лебі́дко,
Зве́ло що тебе в журбу?

Лиш промов, кохана, вмить я
Кожну слізку підберу́,
Ти розплющи тільки вії, я
Криницю з них зроблю́.

Я нап’юся твого лиха,
Розділю́ з тобою біль.
Ти скажи, в чім твоя втіха –
Я прине́су, хоч звідкіль.

[i][b]Павло Гай-Нижник [/b][/i]
[i]1 лютого 1990 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Я, напевно, не зможу забути тебе

[b]* * *[/b]

Я, напевно, не зможу забути тебе.
І твій голос, мабу́ть, я впізнаю із тисяч.
І обличчя, так миле колись і святе
Мені довго, я знаю, іще буде снитись.

Я ім’ям твої́м бу́ду роками ще звати
По ночах і в обіймах сво́ю дружину
І не раз силует твій у людях шукати
Буду йду́чи по вулицях міст України.

Я ще, мабуть, кохатиму довго тебе,
Десь в глиби́нах душі, за минуле, за перше...
Пам’ятатиму запах русявих косей,
Твої очі, і губи, і груди, і стегна...

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]25 серпня 1989 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.8.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Затреться згодом ця сторiнка

[b]* * *[/b]

Затре́ться згодом ця сторінка,
Пожовкне з часом цей папір…
І ти буде́ш вже, мабуть, інша,
І буду я давно не твій.

Але коли струна заграє
У тво́му серці, як колись,
Коли у пам’яті повстане
У тебе образ мій – візьми

До своїх рук цей саркофаг
Із моїм серцем невмирущим,
Відкрий його й віддайся враз
В обі́йми спогадів, в мину́вше.

[i][b]Павло Гай-Нижник [/b][/i]
[i]19 липня 1989 р.[/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.7.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Я раб кохання лиш, і тільки

[b]* * *[/b]

Я раб кохання лиш, і тільки.
Кого кохаю – з тим дружу́.
Життя своє, усе до нитки,
Віддам тому, кого люблю́.
На вірність тим лиш присягну
У кому віру відчуваю,
А просто рабства не стерплю
І підкорятися не стану.

[i][b]Павло Гай-Нижник [/b][/i]
[i]16 липня 1989 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.6.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Туга

[b]ТУ́́ГА[/b]

В моєму серці осінь...
Постійний сум. Я немов тінь.
Сонлива м'я́кість на душі...
А ще сумніш, коли дощі
Ідуть, ідуть без перестанку,
А як встаю я рано-зранку,
То думи мої всі в тобі́...
Не знаю чом - на серці біль.
Мабуть тому, що ти далеко,
Тому, що у житті нелегко
Без тебе буде йтись мені.
Туга́я ту́га за тобою
Мене висушує до болю.
І день за днем, немов роки́,
Пливуть тихе́сенько собі.
Я сам з собою розмовляю,
Про тебе, лю́бая, дума́ю
І ві́рші пишу в самоті.

[b][i]Павло Гай-Нижник [/i][/b]
[i]11 липня 1989 р. [/i]

Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.5.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Навчав Тарас жіночу стать

[b]* * *[/b]

Навчав Тарас жіночу стать
Як честь дівочу зберігать,
Як треба парубка кохати,
Щоб потім долю не прокля́ти.

Скільки літ минуло з ча́су
Як викрив Кобзар зраду,
А моска́лики і зараз
Безтала́нним раді…

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i] [/b]
[i]7 листопада 1988 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.3.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2010

У метушні летим. Куди?

[b]* * *[/b]

У метушні́ летим. Куди?
Туди, де плачуть солов’ї
Про дні проли́ті, де вогні́
З’їдають рóченьки мої́;
Де забуття, де всі чужі
Мене увíзьмуть у свої́
Ла́ви оманливі і ви
Розíрвете серця́ в труні.
Нема любові, ні душі,
І ви – не я, а я – не ви.
Немає ніц. Лише рух вій
Останній у останнім сні.
А Богові віддам прості
Його байки́, вони ж – святі.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]23 серпня 2001 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.56.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Народе мій, не забувай мене

[b]* * *[/b]

Народе мій, не забувай мене,
Як ти забув десятки тисяч інших,
Коли їх голос потопáв лишé
́́́У створеній тобою ти́ші.

Коли ж мене згноя́ть брати́,
Зрадять друзі, й не однoго,
Зробиш з мене ти героя
І пишатимешся мною
В ще бруднішому лайні.

І, не встигши проклясти́,
Просто зíтреш iм’я мóє,
Інших пра́гнучи знайти
Для наруги і побóю.

Та я залишуся з тобою,
Які б історії вири́
Не роздирали б світ порою,
Ти тільки вижий і твори́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]Лютий 1998 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.55.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Палю цигарку. Просто неба

[b]* * *[/b]

Палю́ цига́рку. Просто неба.
Ніч пеленає в самоті.
Мені нічого тут не треба,
Я бачив досить у житті.

За Батьківщину віддавав
Всього себе, від краю і до краю.
В цій боротьбі тебе програв,
Побóї й втрати пам’ятаю.

Я бив когось, хтось бив мене.
Ніхто не виграв. Всі програли.
Тебе навіки загубив,
Між тим Вкраїну обікрали.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]19 липня 1997 р.
[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.54.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Сум

[b]СУМ[/b]

Ні, це не плач і не стогін душі,
Це не обрáза, яка душу п’є.
Тільки-но сум. Так сумують дощі.
Так стóгном стукає серце моє.

Сум цей летить по життєвій імлі́
Так, ніби краплі із неба Бог ллє.
Тихо лягають вони в полотні́,
А полотно – то є тіло моє́.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]23 травня 1997 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика кохання. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.53.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2010

Не відлітай від мене, мріє

[b]* * *[/b]

Не відлітай від мене, мріє.
Прошý тебе, не відлітай.
Коли зимóве сонце тліє
І сyмно-темний небокрай,
Що серце літом обігріє?
Без тебе враз настане край
Надії й вірі. Мріє, мріє…
Без тебе мрякнуть пекло й рай,
В душі́ кохання зубожіє.
Залишся, мріє, не зникай,
Бо у житті глибінь пустіє,
У мене крил не відбирай.
Без них мені весь світ сіріє,
Залишся, мріє, постривай.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]12 грудня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика кохання. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.52.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Кохаю до нестями

[b]* * *[/b]

Кохаю до нестя́ми, мов стою
У прірви божевілля на краю,
Немов нектар чарíвний-диво п’ю
Із квітів, що зросли в раю,
І, ним збентежений, творю́
Я світла для людей Зорю́,
В якій не лaю, не корю́,
В якій немає зла й жалю́,
В якій добро боготворю
Й тепло́ їм свóє віддаю.
І ніжність ди́вную свою
Я в тім дарунку оселю́.
Я навіть в пеклі розпалю́
Вогонь пощaди, не болю́.
Щоб в неземнiм й земнiм краю́
Плекaли всі кохáність цю.
Її загальному Життю
Я з щирим серцем віддаю
І Бога вічного молю́
У душу кожного мою́
Влелі́яти краси Зорю,
Щоб світ схвильований свою́
Відчув потребу у маю́
І сенсом щоб зробив “люблю́”
Свого буття, а не “уб’ю”.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]11 листопада 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.51.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Язичникові

[b]ЯЗИЧНИКОВІ[/b]

Сварог хай долю твoю злíпшить,
Перун дасть блискавку у дух.
Дажбог нехай вогонь запáлить
У серці твóму в час недуг.
Щобú ти Хoрсу шлях не перейшов,
А з ним по цій дорозі йшов.
І Вeлес щоб твій скарб звели́чив,
Але й щоб ти до нього ли́чив.
Від всіх недуг батьків твої́х
Уберeже́ хай Дана чиста,
А Лада вaртить хай сім’ю,
Щоб згода в ній була барвиста.
У думах щоб тобі поміг
До мудрості знайти підхід
Старий як всесвіт Світовид.
Шануй Богів величних наших,
Їх віковічний пантеон,
І світ для тебе буде кращим,
Вода – свята і свят–вогонь!

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]4 січня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.49.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Я – останній романтик віджилих часів

[b]* * *[/b]

Я – останній романтик віджи́лих часів
І новітній нарóдженник всіх майбуттíв.
Я з минулим давно увійшов в небуття
І живі́тиму вічно і знов – як життя.

Я тривалий, мов час, що вже був і що є,
Що ще бyде тривати, як сон мертвякá.
Бо останній романтик не просто жиє́,
Він – в майбутнє з минулого прірви ріка.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]12 жовтня 1996 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.50.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Твоє життя уже не повернeться

[b]* * *[/b]

Твоє́ життя уже не повернéться…
Тебе немає… Спиш на небесах.
Можливо, там колись насниться,
Як ти ходив в садoчку по стежкáх,
Й про те сміття́, в якому мав би риться,
Якби ще існував, коли б не був у снах,
Ти вже забув?.. А що мені присниться?
Може, жах? Чи власний похорон
Та ýсмішки в очaх живих іще?..
Розкoпана гробниця на цвинтарі забутих,
Де лиш в’ється, огидним смéрідом
Підтримуваний страх?
Прокльóни і обрáзи на вустáх?
І те, що бачу я, як моє серце б’ється
В чужих, брудних, скривавлених руках.
А, може, “там” одне і теж всім сниться
І малюнку немає геть у тих міфічних снах?
Та й їх нема. Є лише гній – наш прах.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 грудня 1995 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.48.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Все минає

[b]* * *[/b]

Все минає. Так кажуть не раз.
Тільки час залишається вічно,
Відквітає щораз верболаз,
Отже, все на землі – блискавично.

Час ламає уяву про все,
Він миттєвий й тривкий одночасно,
Він, здається, життя нам несе
І його ж забира так невчасно.

Час зітрé колись згодом і нас,
А ми віримо в йо́го двобічність,
Що “той” світ – це є наче екстаз,
Що у ньому і є наша вічність.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]8 жовтня 1995 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.47.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Гряде кiнець… Який? Не знаю

[b]* * *[/b]

Гряде кінець. Який? Не знаю…
Але коли я світ зоста́влю,
Ніщо не зміниться для вас.
Мінятиметься лише час.

“Сьогодні”, “завтра” промине,
І не згадають вже мене.
Як не булó… Не втя́млю я:
Невже в нас доля – забуття?

Сліди, що залишили ми,
Затруться іншими людьми.
Бо, як життя останній день,
Коротка пам’ять у людей.

Але коли мене не бyде
Чи ж моя пам’ять не забуде
Усіх й усе, що дороге
Моєму серцю і святе?

Ось що мене тепер турбує:
Чи задзеркалля все ж існує?
Чи знатиму, що я – це я?
Бо так не хочу небуття!

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]18 березня 1995 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.46.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2010

Той плач, як журавлиний тихий сум

[b]* * *[/b]

Той плач, як журавли́ний тихий сум,
Як лебеди́ний крик відчáйний,
Як поцілунок смертний куль
І як зати́шок погребальний.

Очми́ не плачте, серцем плачте!
Так, як-но їх серця могли
І маки багряні́ поклáдьте
До їх зажурених могил.

Не плачте слíзьми, не ридайте!
Бо їм нестерпний той ваш жаль,
А матерям поклін віддайте,
Що в серці носять біль й печаль.

Синів їх доля розстріляла,
Їм Янгол зрадив в чужині,
Їх мати недообіймала
Коли були вони живі…

Матусі воїнів святі…
Вони найлюбше загубили.
Тож вклонимося їм усім
Так, як сини би ся вклонили.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]9 лютого 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.45.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183818
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

А осінь, як підступна діва

[b]* * *[/b]

А осінь, як підступна ді́ва,
Заманює яскравою красою.
Як крáля пишна, повна чар і ди́ва,
Мене спокушує суми́рністю злотою.

Вона так вабить свіжою журбoю
І падоли́стом ніжним і ласкáвим.
У ній, здається, я нaйду спокóю,
Що вкрив її тумáном величавим.

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]8 лютого 1992 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.44.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183792
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Молитва

[b]МОЛИТВА[/b]

Цáрю небесний! Цáрю мій лéсний!
Дай мені міці з смерті воскрести,
Сили дай ви́соко хрест свій пронéсти.
Дай мені духу па́лко кохати,
Дай мені щастя вік не вмирати!

А як умру все ж я тілом, то, Боже,
Дай мені світла в останній дорозі!
Дай моїй дýшеньці змогу вита́ти,
Милих і лю́бих свої́х цілувати!
Дай мені очі, щоб міг я з виши́ни
Бачити ніжну красу Батьківщини.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]30 жовтня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.43.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Ленін, Сталін, Горбачов…

[b]* * *[/b]

Ленін, Сталін, Горбачов –
Різний блиск одних підков,
Різний скрегіт ярма мoго,
Миколаєвого тoго,
Що колись на рід весь мій
Начепив цар Олексій.

Зради, сва́рки, заколóти,
Мерлі, здохлі, патріоти –
Шлях московський крізь віки –
Українські Соловки
Стогнуть, плачуть у Сибіру,
Кров’ю спри́скуючи віру.

Духу Храм – у тіла хлам!
Із сміття – в нове життя!
Ми з сусідами блукаєм,
В них чомусь себе шукаєм.
Пишем, плачем, пам’ятаєм,
Жéбраєм і забуваєм,
Що є інший в душах Борг,
Що в особах наших – Бог…

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]25 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.42.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Оксамитовий небосхил

[b]ОКСАМИТОВИЙ НЕБОСХИЛ[/b]

Небосхил нині м’я́кий і ніжний,
Заколисаний літнім теплóм...
У молитві своїй піднебесній –
Призадýманий, мрiй́овий сон...

Небосхил нині ширший за небо,
Не вогнéвий, не хмурий – оргíйний.
В ньому день погасá, та іще не ночéво,
У нім стeлиться пoдих суми́рний.

Небосхил нині – цар наречeних,
Поцілунків і тихих розмов,
У освя́ті зорiнь незчислéнних,
Небосхил – оксамитна любов.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]21 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.41.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Комуністам

[b]КОМУНІСТАМ[/b]

Ви вміли слáвити себе й когось ганьби́ти
І вірно вка́зувать облудливі шляхи…
Ви, як ніхто, навчились в спину бити
Коли самотні. А коли в юрбі –

Ви професійно били вже одно́го
Всією кóдлою і стали в вишині́
Великого кладoвища, в якого
Позрyбували навіть і хрести.

Ви трупи жертв у землю не ховали –
Закидували ними ще живих.
Ви з них собі сади́би клáли
І вимагали “слoва” від німих.

Ви прапор свій заля́пали кровóю
І цим пишалися і си́тились слізьми́,
Котрі лили́ся гі́ркою рікою
І нас топили… Ви ж – на вишині́.

Та от, невдача, – перегни́ли кості.
Вам навіть трупи не простили зрад
І поховали всі ваші форпо́сти…
Хто ж вас тепер вже піднeсе́ назад?

Хто вам повірить, розжирі́лі пу́зи?
Хто вам довіри дасть вже у житті?
Хто втримається нині від споку́си
Не плюнуть в вас й не дати по хребті?

Й коли у гнóї, що ваш зрив хробак,
Вас люд судитиме й каратиме відкрито,
Не хáркайте кровoю! Тут і так
У смітті все, усе кровoю вмито…

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]1 серпня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.40.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010

Покажи мені Шлях

[b]* * *[/b]

Покажи мені Шлях,
Що привéде туди, де Ікони.
Подаруй мені цвях,
Який було б куди забивати.
Дай мені щось Людськe,
Хоч у краплі Біблейські закони,
Щоб хоча б щось Святе
Я зумів в наших стінах вбача́ти.

[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]18 липня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П. [/i]Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.39.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2010

Morituri te salutant!

[b]MORITURI TE SALUTANT![/b]

Ніхто нас не поставить на коліна!
Немає сили дух наш надломити!
Бо з діда-прадіда нас воленька ростила,
Бо ми-но вміємо Укрáїну любити!

Нас не злякає ворогóва сила,
Катівні й гетто – все ми стерпимó!
Якщо ми будем тілом на колінах,
То духом на ногах ми все одно!

Ми будем бить, палити й підривати
Усе й усіх, хто нам почне шкоди́ти!
Ми в крóві втопим наші ґрати,
Якщо не зможем їх звалити!

У боротьбі відважні будем й вперті,
За Націю нас кат змішає з гноєм,
Та певні ми, що честь – то вище смерті,
І кожен перший – буде в нас героєм!

[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]24 червня 1991 р.[/i]

[i]Гай-Нижник П.[/i] Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.37.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2010